Казки зі школи: Дружна сім’я

Жив-Було одне мишеня по ім’ю Маля, був він сіренькі, маленький, вічка блакитні, лапки малюсінькі, умненький, і в нього не було друзів. Один раз прокидається він і думає: “От би мені друзів знайти – добрих, веселих, гарних і вірних. І саме головне не самотніх”. Біжить він по лісі й раптом бачить – повзе колюча тварина. Мишеня як запищить, колюча істота злякалася, зупинилося, і мишеня його запитує:

– Ти хто такий?

– А йому відповідають:

– Я їжачок, а ти хто?

– А я мишеня по ім’ю маля.

Маля йому говорить:

Давай жити разом, і завтра відправимося разом шукати вірних друзів.

– Давай, – погодився той.

Наступного дня вони разом пішли в поле шукати вірних друзів. Ідуть вони й раптом по дорозі білка біжить. Друзі кричать:

– Белочка, постій, белочка, зупинися!

Вона й запитує:

– Що вам треба?

– А їжачок з малям їй відповідають:

– Ми шукаємо друзів. Підемо з нами?

Белочка погодилася. І пішли вони в ліс, у будиночок до маляти. Поїли вони, чаю попили, книжки почитали й лягли спати.

На наступний ранок вони відправилися в Село. Біжать вони дружно, пісні наспівують. Прибігли й бачать: там, у

кущах сидить кошеня.

Білка говорить:

– Кошеня, підемо до нас жити, а кошеня повертається до білки й сумно дивляться на неї. Білка починає запитувати:

– Що трапилося? Що з тобою?

Раптом кошеня різко повернулося й гавкнуло:

– Гав-Гав-Гав!

Білка злякалася й побігла, але кошеня прогавкало їй:

– Постій!

І білка повернулася. Кошеня їй пояснив:

– У мене голос зненацька помінявся.

Білка зачудувалася й покликала друзів. Вона розповіла їм про лихо кошеняти, і друзі вирішили допомогти.

Вони побігли в поле й покликали маму маляти. Вона й говорить:

– Тобі потрібно лежати, і тобі потрібна допомога друзів, а ще фрукти й горіхи.

Кошеня дуже-дуже хотів видужати, і він послухався маму маляти. Друзі щодня приносили йому фрукти й горіхи. Незабаром кошеня видужало й могло грати із друзями.

І друзі вирішили побудувати будинок. Побудували вони будинок, великий-превеликий, і написали:

“Хто хоче, приходите жити!”.

Бігли якось мимо лисичка з вовком, наткнулися на це

Оголошення й подумали: прийти до них жити? І прийшли. Звірі зраділи, що тепер їх стало дуже багато. І стали вони разом жити: мишеня-маля, мишка-мати, їжачок колючий, білка-гризун, лисичка – руда сестричка й вовк – сірий бочок.

Стали вони жити-поживати й добра наживати.

Настя Горшкова, 3А клас

Зі школи № 15 р. Череповца


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Казки зі школи: Дружна сім’я