Каргалов В. В. Зовнішньополітичні фактори розвитку феодальної Русі

Монголо-татарська навала XIII в., що супроводжувалася колосальним руйнуванням продуктивних сил і завершившееся встановленням над російськими землями тяжкого іноземного ярма, зробило глибоко регресивний вплив на економічний і політичний розвиток Русі.

Спустошення російських земель татарськими погромами й систематичне пограбування російського народу ординськими данинами мали вкрай важкі наслідки для країни. Міське ремесло було підірвано руйнуванням міст і відведенням у полон ремісників, селянське господарство розорялося татарськими

“ратями” і важкими виплатами, в Орду, економічні зв’язки міста із селом виявилися порушеними, погіршилися умови зовнішньої торгівлі. Народне господарство російських князівств, підірване татарськими погромами й постійно виснажувався данинами й поборами, переживало в другій половині XIII в. період занепаду.

Монголо-татарське завоювання надовго штучно затримало економічний розвиток Русі.

К. Маркс і Ф. Энгельс в “Німецькій ідеології” указують ще на одну важливу сторону важких наслідків вторгнень кочових народів для економічного розвитку осілих країн. У період феодальної роздробленості, коли

зносини обмежуються простим сусідством, кожний винахід в області виробництва доводяться робити заново в кожній окремій місцевості, і при цих умовах “досить простих випадків, начебто вторгнень варварських народів або навіть звичайних воєн, щоб довести” яку-небудь країну з розвиненими продуктивними силами й потребами до необхідності починати всі спочатку”. Це зауваження цілком можна віднести й до феодальної Русі.

Однак наслідку монголо-татарської навали були, як нам представляється, набагато важче, ніж просто тимчасова затримка економічного розвитку Русі. Монголо-татари не могли, звичайно, зруйнувати основи феодального ладу на Русі, але умови економічного розвитку російських князівств перетерпіли значні зміни. Завоювання країни кочівниками штучно затримувало розвиток товарно-грошових відносин, законсервувало на тривалий час натуральний характер господарства. Цьому сприяло насамперед руйнування завойовниками центрів ремесла й торгівлі – міст, майбутніх потенційних вогнищ буржуазного розвитку.

Російські міста були не тільки зруйновані монголо-татарами, але й позбавлені в результаті побиття й відведення в полон ремісників основної умови для відновлення економічного життя – ремісничого виробництва.

Руйнування міст, порушення зв’язків міста із селом, збідніння безпосередніх виробників і величезний витік в Орду срібла, основного грошового металу древньої Русі, підсилили натуралізацію господарства, перешкоджали розвитку товарно-грошових відносин.

Економіка села, більше примітивн і проста, відновлювалася після татарських погромів швидше, ніж складна, заснована на досвіді багатьох поколінь ремісників економіка міста. Економічний занепад і політична слабість міст мали своїм наслідком крайнє посилення чисто феодальних елементів у суспільному ладі.

Російські міста як політична сила, здатна в якімсь ступені протистояти феодалам, загинули у вогні татарських погромів. У цих умовах феодальна залежність селян розвивалася у своїх найбільш грубих і неприкритих формах. Ряди феодально-феодально-залежного населення швидко поповнювалися за рахунок розоря_ татарськими “ратями” і ординськими данинами селянства. Подальшому покріпаченню селян сприяли й татарські переписи.

Обов’язок регулярно виплачувати ординську данину, що проходила через руки власних феодалів, підсилювала залежність селян і прикріплення їх до землі.

Монголо-татарське завоювання привело до посилення феодального гніта. Змушені віддавати ординським ханам частина феодальної ренти у вигляді данини, російські феодали намагалися відшкодувати її посиленою експлуатацією селян. Антифеодальні класові виступи селянства в умовах іноземного ярма були майже неможливі.

Князі виступали як провідники ординської політики (у всякому разі, у другій половині XIII сторіччя) і могли розраховувати на підтримку хана, тим більше, що в умовах ярма антифеодальні виступи найчастіше приймали антитатарський характер.

Монголо-татарські завойовники, що спустошували російські землі й систематично грабували їхніми данинами й іншими “ординськими тягостями”, нічого не могли дати замість росіянинові народу: ні про який позитивний вплив завойовників на економіку Русі говорити не доводиться. Як показали дослідження М. Г. Сафаргалиева, Золота Орда була заснована “на примітивному кочовому, скотарському натуральному господарстві, де тільки що стало виникати землеробство, ремесло ж не вийшло з рамок домашніх промислів, а товарно-грошові відносини не ввійшли в побут основної маси кочового населення”. Монголо-татарське завоювання з’явилося гальмом для розвитку продуктивних сил Русі, що перебувала на більше високому рівні економічного й культурного розвитку.

У політичному плані негативні наслідки монголо-татарського завоювання виявилися насамперед у порушенні процесу поступової політичної консолідації російських земель, у збільшенні феодальної роздробленості країни.

Безпосереднім наслідком “татарського погрому” було ослаблення великокнязівської влади. Навала Батия розхитало адміністративний апарат, серйозно послабило великокнязівське військо. Розгром володимирських земель і втеча населення з басейну ріки Клязьми підірвали економічну основу великокнязівської влади, а розгром міст, потенційних союзників великого князя в боротьбі за політичне об’єднання країни, звузив її соціальну базу.

Порушення монголо-татарськими завойовниками наметившегося в першій половині XIII в. процесу поступової державної концентрації російських земель – один із самих тяжких наслідків “татарщини”. Татарські погроми, нанесшие страшний удар економіці феодальної Русі, зруйнували об’єктивні передумови майбутнього державного об’єднання російських земель.

Цит по: Каргалов В. В. Зовнішньополітичні Фактори розвитку феодальної Русі. .// Хрестоматія по історії Росії. Т.1. М., 1994.

С.110 -112.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Каргалов В. В. Зовнішньополітичні фактори розвитку феодальної Русі