КАРЕЛ ЧАПЕК
(1890-1938)
Карел Чапек – чеський прозаїк і драматург, один із засновників наукової фантастики – народився в родині сільського лікаря. Навчався в гімназіях Градця Кралового, Брно, Праги. Закінчивши філософський факультет Карлового університету, Чапек якийсь час працює бібліотекарем, вихователем, редактором різних газет, драматургом театру на Виноградах.
Ранні збірки оповідань “Сад Краконоша”, “Зяючі глибини” (1916-1918) створив разом зі старшим братом Йозефом Чапеком. Перша самостійна збірка “Розп’яття”
Чапек зробив неабиякий внесок у розвиток світової наукової фантастики. Він, до речі, є творцем слова “робот”. Прозвучавши вперше зі сцени в п’єсі “РУР” (1920), воно увійшло згодом у всі мови світу і в міжнародний науково-технічний лексикон.
Сьогодні його знає кожний дошкільник.
Оригінальні науково-фантастичні сюжети, побудова твору за принципом
Одним з перших у світовій літературі Чапек звернув увагу на симптоми дисгармонії між технічним і соціальним, моральним прогресом, на небезпеку однобокого розвитку і втрати особистості людиною. Задовго до того, як у літературі почала обговорюватися проблема непередбачених наслідків науково-технічної революції, шкоди, якої вона завдає природі, Чапек порушує ці проблеми у п’єсах і романах.
Уся творчість письменника пройнята протестом проти мілітаризму. Чапека глибоко хвилювали зростаючі масштаби сучасних війн. Ще 1924 р. в романі “Кракатит” він застерігав проти небезпеки розв’язання руйнівних сил. Захист гуманістичних цінностей закономірно приводить Чапека в 30-ті роки на активні антифашистські позиції.
Образ псевдолюдини злився тепер в його уяві з фашизмом, перерісши в образ антилюдини, що символізує сили людиноненависництва, агресії, війни, смерті. Саме таким є сенс збірного образу саламандр – фашистів у романі – памфлеті Чапека “Війна з саламандрами” (1936). Цей твір – одне з найсильніших у світовій літературі розвінчань гітлерівської “тваринної доктрини”, як її називав письменник.
У п’єсах кінця 30-х років “Біла хвороба”, “Мати” (безпосередній відгук на події в Іспанії) Чапек закликає до боротьби з фашизмом.
Чапек помер невдовзі після підписання Мюнхенської угоди, і смерть позбавила його від тяжких мук, оскільки попереду на нього чекав, як і на його брата Йозефа, концтабір (де той і загинув).
Твори письменника багато разів перекладалися українською мовою. На сценах українських театрів ставилися його п’єси “Мати”, “З життя комах”. До 100-річчя від дня народження побачив світ двотомник творів Карела Чапека.