Календарно-обрядові пісні виникли ще в первісному суспільстві, їх виконували (виконують) під час обрядів. Більшість обрядів і обрядових пісень пов’язана з календарем. У різні пори року виконували певні обряди й відповідні їм пісні, тому й розрізняють пісні літнього циклу (русальні, купальські, жниварські), зимового циклу (колядки, щедрівки) і весняного (веснянки).
Зимовий цикл
Колядки виконують під час обряду колядування на Різдвяні свята, а щедрівки – у щедрий вечір, під Новий рік. Гурти молоді обходили домівки, іноді з “козою”
Весняний цикл
Веснянки виконували під час весняних обрядів. Це – закличні пісні, вони мали закликати весну і добрий врожай. До найвідоміших веснянок належать такі: “Ой весна, весна – днем красна”, “А ми просо сіяли, сіяли”, “Подоляночка”.
Літній цикл
Русальні пісні дуже давні за походженням, їх виконували під час “русального тижня”, наприкінці травня – на початку червня, коли починало колоситися
Купальські пісні виконували в ніч перед святом Івана Купала (7 липня): хлопці й дівчата збиралися біля вогнищ, стрибали через них, співали, влаштовували ігри, дівчата пускали вінки на воду й дивилися, куди вони попливуть, – звідти й прийде суджений, топили в річці чи спалювали на вогнищі опудало Купали, щоб забезпечити добрий урожай на майбутній рік.
Жниварські пісні – обрядові величальні пісні, які виконували під час жнив. День їх закінчення перетворювався на свято завершення польових робіт зі збирання врожаю. Воно проходило радісно й урочисто, супроводжувалося цікавими дійствами й піснями.
Женці висловлювали побажання доброго врожаю в наступному році, дякували ниві за врожай.