Ізоколон

Ізоколон (від грецьк. isos – рівний та kolon – частина речення, складник періоду) – стилістична фігура, кількаразове повторення на невеликому відтинку віршової площі одних і тих самих слів чи словосполучень (колонів) задля витворення синтаксичного паралелізму з анафоричними та епіфоричними компонентами, задля інтонаційної та смислової увиразненості поетичного мовлення:

На горі гора,

А на тій горі

Піч горить.

Піч горить –

Хліб пече.

“На тобі, пече,

Мою печаль,

Хай хліб пече,

А не серце молоде” (В. Голобородько).

В І. спостерігаються ознаки ізосинтаксизму.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Ізоколон