Іван Драч – Жартівлива балада про випрані штани

ІВАН ДРАЧ ЖАРТІВЛИВА БАЛАДА ПРО ВИПРАНІ ШТАНИ

Ніч розписала небо в синю домашню вазу. Захлинулася електричка. Комар в спориші принишк. Замурзався я на роботі – і мати примітила зразу Заплямлені солідолом ще путні сірі штани.

Баняк на плиту поставила. Дістала з полиці мило. А місяць у білих споднях з батьком у шахи грав. Далеко овогнене місто на сон голубий мостилось. Смачною була після пива густа кабачкова ікра.

Відгонили грушами хмари. У вітрі топилися шепоти. Сад колихався солодко на гойдалці тишини. А на пружинистій шворці, звішені за манжети,

Пришпилені гострими зорями, в небо ішли штани. (Повні образи, повні огуди Мої пишногубі етюди.

“Це вже занадто, це вже занадто” – Мені нашіптували сонати, І розсипались по панелі Мої рондо і ритурнелі – Я обійшовся без них, Оспівуючи штани.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Іван Драч – Жартівлива балада про випрані штани