Найпомітнішим здобутком нашого красного письменства в розкритті цієї Теми вважається роман Панаса Мирного та Івана Білика ” Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Це був перший “роман з народного життя”, у якому, за визначенням І. Франка, “змальовано майже столітню історію українського села”, розкрито тогочасну дійсність у всіх її складностях і суперечностях. Роман “Хібаревуть воли, як ясла повні?” академік О. Білецький назвав “будинком із багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом”.
Відповідь на запитання приховує Історія створення цього широкого епічного полотна. Поштовхом для написання роману став розлогий нарис Панаса Мирного “Подоріжжя од Полтави до Гадячого”, за основу якого взято розповідь візника про місцевого розбійника Василя Гнидку (цю історію письменник почув по дорозі до батьків на Великодні свята 14 квітня 1872 р.).
Нарис було надруковано у львівському журналі “Правда” в 1874 р. У ньому розповідається, як заможний і здібний селянин із Заїчинців Василь Гнидка організував банду й кілька літ тримав у постійному страху чотири повіти. Панас Мирний назвав Гнидку
У нарисі Панас Мирний розглядає людину як сукупність суспільних відносин, але Іван Білик порадив братові інший погляд: “Прочитай ще раз “Чіпку” – і ти побачиш, що життя, виведене в повісті, жахливе. Але хіба ж теперішнє життя не являє собою нічого, крім п’янства, дурості, заздрості, розбою, вбивства?” Критик переконував брата, що суспільство тримається не на грішниках, а на святих, “воно тримається людською сутністю людини, а не звірячою. Звіряча сутність – злочини – лише є протестом проти мерзенного устрою людської сутності.
Хіба ревуть воли, як ясла повні?”.
Так метафора з біблійної Книги Йова, яку підказав Панас Мирний та Іван Білик. Іван Білик, стала назвою майбутнього роману.
У листопаді 1872 р. Панас Мирний закінчив повість “Чіпка” – першу редакцію майбутнього роману, написану на основі нарису. Згодом письменник відгукнувся на заклик брата створити “народний роман на основі щирого реалізму”. Сам Іван Білик також долучився до роботи над новою версією твору.
У романі переплелися два художні підходи – публіцистичний (Іван Білик віддавав перевагу соціальному аспекту) і суто художній (Панас Мирний). Тому в історії української літератури обох братів Рудченків уважають співавторами твору. Під час доопрацювання задуму автори все більше заглибилися в історію, унаслідок чого й з’явилися ті “прибудови”, про які писав академік О. Білецький.
Після переробки повість стала широкоформатним, панорамним, реалістичним романом, час дії у якому сягає від катери-нинських часів до пореформених 1860-х років.
Через сумнозвісний Емський указ 1876 р. роман зумів надрукувати Михайло Драгоманов тільки за кордоном – у Женеві в 1880 р. на кошти українських громад. Після виходу Твір відразу потрапив до списку книжок, заборонених у Російській імперії. Уперше легально роман було опубліковано в 1903 р. в журналі “Киевская старина” під назвою “Пропаща сила”.
Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” став першою в нашому письменстві монументальною селянською епопеєю, усебічним змалюванням життя українського села. Автори сміливо утверджують важливу в усі віки ідею – народ жив би мирно, якби не нестерпне гноблення (воли б не ревли, якби ясла були повні), але разом із тим за допомогою насильства світ не вдосконалиш. Відповідаючи на зло злом, людина лише посилює його й замикає в коло, з якого немає виходу.
Сучасні літературознавці визначають тему роману як зображений на широкому суспільному тлі життєпис злочинця Чіпки від його народження до ув’язнення на каторгу. Цікаво, що в радянських підручниках і посібниках дещо інакше формулювали тему цього твору: “Зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва та його залишків, напередодні й під час проведення реформ, що розпочалися
Жанрові й стильові особливості твору. У романі порушено суспільно значущі соціальні проблеми, тому за характером він соціальний. Крім того, соціальні процеси зображено через психологію героїв, їхні думки, прагнення й переживання, звідси глибокий психологізм.
Отже, це яскраво виражений соціально-психологічний роман.
Ця жанрова форма роману – надбання реалістичного мистецтва. Найвидатнішими майстрами роману стали О. де Бальзак, Стендаль, Г. Флобер, І. Тургенєв, Ф. Достоєвський, Л. Толстой. У реалістичному полотні Панаса Мирного та Івана Білика трапляються й романтичні вкраплення, особливо в першому ліричному розділі “Польова царівна”.
Академік Микола Жулинський: “Історія літератури довела, що саме на долю роману найчастіше випадає відповідальна місія служити орієнтиром духовного прогресу народу й людства. Романові належить неабияка роль у формуванні ідеалів, у збагаченні духовного світу людини, в облагородженні її душі”.
Композиція роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” складна: він має чотири частини, тридцять розділів. Основні сюжетні лінії роману:
Рід і життя Чіпки; рід і життя Максима Гудзя; Грицько і його дружина; пани Польські; історія села Піски.
Сюжетні лінії то розгортаються окремо, то перетинаються. Усі вони розвиваються на тлі суспільно-історичних подій і тісно з ними пов’язані. Початок роману ліричний та ще й з інтригою: у першому розділі (“Польова царівна”) автори знайомлять нас із Чіпкою, Галею, Мотрею, але хто вони і чим живуть – ми ще не знаємо.
А вже далі розповідається про батьків Чіпки, його дитинство і юність, а також про Грицька й Христю. Перша частина переважно виконує роль експозиції.
А ось друга частина переносить читача в далеку історію закріпачення села Піски, яка в основному розвивається трьома сюжетними лініями: історія села, роду Максима Гудзя і панів Польських. Отже, перші дві частини – це фактично експозиція й передісторія.
Зав’язку автори подали аж у третій частині, яка починається розділом з промовистою назвою “Нема землі”, – тут Чіпка Варениченко втрачає землю. Саме з цього моменту й починається напружений розвиток подій, що досягає кульмінації в епізодах реакції Чіпки на вигнання його із земства, у його духовному зламі. І відразу після кульмінації йде розв’язка – винищення козацької родини Хоменків і арешт головного героя.
Особливої уваги заслуговує друга частина роману, яка забезпечує йому па-норамність, до того ж вона найбільш самодостатня. Крізь призму долі села Піски в ній показано понадстолітню українську історію. Тут ідеться про перетворення козаків на “покірних волів”.
Згадуються історичні події: скасування гетьманщини; гайдамаччина; зруйнування Січі генералом Текелієм, Очакова – турками; польське повстання під проводом Костюшка; запровадження Катериною ІІ кріпацтва на землях України; повстання декабристів (“тоді саме царська гвардія з масонами забунтувала…”) і навіть революційна хвиля 1848 р., що прокотилася Європою.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)