Нечуй-Левицький був тим українським письменником, який постеріг минуле України і змалював широку картину життя і національно-визвольної боротьби козацького народу в XVII ст. Роман “Єремія Вишневецький” (1896-1897) – один з найкращих творів у вітчизняній літературі на історичну тему. В основу роману покладено переможний етап визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького (1648-1649 рр.). У творі діють два ворожі табори – український народ і польська шляхта. Козаки є натхненниками і організаторами визвольної боротьби.
Загони
Дід проявив неймовірну силу духу: чим страшніше його катували, тим гостріше він “жартував” і реготав щирим реготом. “- Роздягайте та в’яжіть старого собаку до бантин! – крикнув несамовито Єремія, і його горло аж засичало від злості”. У суворій боротьбі з ворогами батьківщини героїв “Єремії Вишневецького” об’єднує почуття товариськості, невід’ємне від укладу Запорізької Січі.
Творчість Нечуя-Левицького – це рідкісний зразок єдності ідеологічного, сюжетного, композиційного і стилістично-мовного компонентів літературного твору.
орожче і найсвятіше у наших стосунках!