Історична основа та художній вимисел у романі Загребельного “Диво”

Павло Загребельний в своїх історичних романах майстерно передавав дух тієї епохи, у котру відбуваються події у творі. Читаючи “Диво”, читачі нібито переносяться в давні часи Київської Русі. Саме тоді на зміну язичництва приходило християнство. Супроводжувались ці події частими конфліктами між старовірами та людьми, готовими до змін. Отже, Павло Загребельний піднімає проблему, яка довгий час існувала в давнину.

Історичну основу роману “Диво” складає не тільки достовірний опис часів Київської Русі, але й образ князя Ярослава

Мудрого. Як відомо, це історична особистість. Автор достатньо правдиво характеризує князя, акцентуючи на неоднозначності його образу. Гідним поваги є те, що в часи цього правителя не було вищої міри покарання, адже людське життя високо цінувалось.

Реальною подією є й саме будівництво храму – Софії Київської. Але у творі є місце також і художньому вимислу. На думку автора, маючи задум описати історичну подію потрібно творчо переосмислювати прочитане в джерелах, інакше вийде не художній твір, а звичайний документ. Письменник повинен завжди залишатися справжнім митцем зі своїм поглядом на проблему, яку описує у

творі.

Головний герой роману, Сивоок – вигаданий персонаж, але сприймається читачем як історична особистість. Весь його життєвий шлях – художній вимисел автора, хоча деякі події, на фоні яких діяв герой, дійсно відбувалися в ті часи. На доказ цього є записи в хроніках.

В образі Сивоока автор показує велич творіння рук людських. На жаль, в історії залишалися імена лише владарів, які спонсорували будівництво палаців чи храмів, а от імена талановитих будівничих в основному не зберігалися. Загребельний вважав це несправедливим, і тому його твір більше про простого, але геніального митця Сивоока, ніж про відомого князя Ярослава Мудрого, ім’я якого історично пов’язують з будівництвом Софії Київської.

В творі висвітлено вічний конфлікт владаря і митця. Сивоок має сміливість заявити князю, що митець не є рабом, і тому не підкоряється ані церковній владі, ані боярській. Справжній митець служить лише трудовому народу. Маючи такий норовливий характер і власну життєву позицію, герой часто потрапляв у складні ситуації. Він був талановитим будівничим, але доля складалась драматично.

Павло Загребельний у романі “Диво” майстерно відтворив історію України в трьох часових пластах: давні часи Київської Русі, Другої світової війни та сучасної йому дійсності. Головним об’єднуючим центром став образ храму Софії Київської, яка і є дивом.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Історична основа та художній вимисел у романі Загребельного “Диво”