Істина

Істина – достовірне, адекватне знання про об’єктивну дійсність. Як термін з точним філософсько-понятійним наповненням у науковому літературознавстві стосується тільки позаестетичної реальності, що згадується у змісті художнього твору. Він зберігає певний сенс у працях про літературу, написаних з позицій гносеологізму.

Якщо письменник виражає своє естетичне освоєння світу, то про об’єктивну істину в його творі не може бути мови. Часто термін “І.” вживається як синонім “художньої правди”, в такому разі він втрачає свій

науковий статус, адже в “художній правді” завжди відбивається синтез об’єктивного і суб’єктивного. Історик літератури може оперувати істинами, що стосуються біографії письменника, хронології його творчості тощо. Теоретик літератури, що послуговується метамовою, за допомогою якої описує традиційну літературознавчу мову, може говорити про істинність тих чи інших тверджень, які мають точно окреслений сенс у системі конкретної теорії, у системі заданих (чи прийнятих) координат.

Але в такому разі літературознавець стикається з проблемою інтерпретації тексту і свідомого вибору коду й мови інтерпретації.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Істина