Радуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле, не повитая Квітчастим злаком!
Розпустись, Рожевим крином процвіти! І процвітеш, позеленієш. Мов Іорданові святиє
Луги зелені, береги! І честь Кармілова, і слава Ліванова, а не лукава Тебе укриє дорогим,
Золототканим, хитрошитим. Добром та волею підбитим. Святим омофором своїм. І люде темнії, незрячі. Дива господнії побачать.
І спочинуть невольничі Утомлені руки, І коліна одпочинуть. Кайданами куті! Радуйтеся, вбогодухі,
Не лякайтесь дива,- Се бог судить, визволяє Долготерпеливих Вас, убогих.
Господи, святая На землю правда прилетить Хоч на годиночку спочить, Незрячі про’зрять, а кривиє, Мов сарна з гаю, помайнують
Німим отверзуться уста; Прорветься слово, як вода, І дебрь-пустиня неполита. Зцілющою водою вмита, Прокинеться; і потечуть Веселі ріки, а озера
Кругом гаями поростуть, Веселим птаством оживуть. Оживуть степи, озера, І не верствовії, А вольнії, широкії Скрізь шляхи святії
Простеляться; і не найдуть Шляхів тих владики, А раби тими шляхами Без гвалту і крику Позіходяться докупи.
Раді та веселі. І пустиню опанують Веселії села.
Критика, коментарі
У ті омріяні часи “незрячі прозрять”, “німим отверзуться уста”. Настане оновлення і в житті, і в природі. Багато образів цієї поезії мають і конкретне, і символічне значення, наприклад, “прорветься слово, як вода”, “дебрь-пустиня неполита, зцілющою водою вмита, прокинеться”, “потечуть веселі ріки” та ін.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)