“Інститутки” Марко Вовчок: волелюбний романтичний характер героїв, прагнення до особистої волі

Марко Вовчок – видатна українська письменниця середини XIX сторіччя, що своєю творчістю заклала основи для подальшого розвитку оповідальних жанрів в українській літературі. Однієї з повістей, які правдиво й переконливо висвітлюють умови життя селян в Україні в часи кріпосництва, є соціально-побутова повість ” Інститутка “. Тема повести є звичайною для добутків першої половини XIX сторіччя: соціальні протиріччя між селянами-кріпаками й поміщиками, умови життя кріпаків у панському маєтку, негативний вплив на людину дореформених реалій

Марко

Вовчок приділяє багато уваги розгляду гострих соціальних проблем. Вона розкриває перед читачем взаємини поміщиків із селянами, на прикладі чоловіка інститутки торкається Теми панського лібералізму, висвітлює явище рекрутчини, розповідаючи про перебування Прокопа в москалях. Не залишає без уваги автор і морально-етичні проблеми.

Хуторяни – бабуся, Назар, Прокіп, Устина – представлені як позитивні персонажі, оскільки вони змогли зберегти свою честь і достоїнство, незважаючи на антигуманність навколишнього світу. Негативні персонажі – інститутка й лікар – показують свою сутність не тільки

у відношенні до кріпаків, але й у родинних взаєминах. Марко Вовчок будує оповідання за принципом контрасту, протиставляючи прості й щирі взаємини між Назаром і Катериною й між Прокопом і Устиною сімейного життя інститутки й лікаря, їх духовної обмеженості

З повісті “Інститутка” ми довідаємося про певну соціальну мораль, властивому панству. Побудовано цю соціальну мораль була на тім, що вічні цінності відходили на другий план, а минущі сприймалися як головні. Це випливає з оповідань інституток про її навчання, після яких Устина робить висновок: панночка навчена “людей туманити”, а також з описів безпросвітного життя селян у Дубцах і на хуторі, коли “люди просипалися й лягали, плача, проклинаючи”. У повісті “Інститутка” Марко Вовчок відбила типовий життєвий шлях селян-кріпаків.

Так, доля Устини – це доля сироти, що виросла в поміщицькому дворі, як у клітці, і дякувала за те, що її “не б’ють десять разів на день”.

Це доля дівчини, що була віддана в прислугу до панночки й терпіла щоденну моральну й фізичну наругу. Це доля дружини москаля, що живе самотою. Трагічної й разом з тим теж типової є доля Катерини, що догоджала панночці, сподіваючись на милосердя, але, втративши дитини, відчувши на собі панські знущання, збожеволіла й загинула

Повість Марко Вовчок “Інститутка” – це добуток, що розповідає не тільки про гіркоту існування кріпаків, але й про початок наростання їхнього протесту проти існуючого порядку й соціальної несправедливості. Письменниця підняла не тільки проблеми побуту кріпаків, але й більше вагому проблему – соціальний протест селян і їхнє бажання звільнитися, змінити своє життя на краще


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

“Інститутки” Марко Вовчок: волелюбний романтичний характер героїв, прагнення до особистої волі