Ідейний зміст вірша Блока Весно, весно, без меж і без краю

О, я хочу безумно жить. Л О. Блок Кожна людина прагне відчувати радість і щастя. Проте життя сповнене не лише приємних миттєвостей.

У ньому є і біль, і невдачі, і поразки. Без них життя було б неповним, однобоким. Саме суперечності роблять життя цікавим, неповторним. Коли щось дається легко, без будь-яких душевних затрат і зусиль людини, хіба ж зможе вона сповна відчути радість перемоги?

Ось і ліричний герой вірша О. Блока “Весно, весно, без меж і без краю…” готовий прийняти життя таким, яким воно випало на його долю: Принимаю тебя, неудача,

И, удача, тебе мой привет! В заколдованной области плача,

В тайне смеха – позорного нет!

Життя змальовується автором як безмежна весна, що несе в собі оновлення, гармонію: О, весна без конца и без края, – Без конца и без края мечта!

Це життя-мрію ліричний герой вітає дзвоном щита, тобто з радістю (дзвін) готовністю його захищати (щит):

Узнаю тебя, жизнь! Принимаю! И приветствую звоном щита!

Життя, випробовуючи людину на міцність, посилає щоразу все важчі випробування, але ліричний герой вірша не збирається здаватися: Перед етой враждующей встречей Никогда я не брошу щита…

Вдивляючись у

майбутнє, герой передбачає і муки, і тортури – життя, він мусить його прожити: И смотрю, и вражду измеряю, Ненавидя, кляня и любя: За мученья, за гибель – я знаю – Все равно: принимаю тебя!

У вірші “Весно, весно, без меж і без краю” О. Блок стверджує, що сенс людського життя – у самому житті. Тільки повнота буття може дати людині щастя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)
Ідейний зміст вірша Блока Весно, весно, без меж і без краю