Справжнє ім’я чудового американського новеліста О’Генрі – Вільям Сідней Портер. Письменника називають співцем долі маленької людини.
У його творах немає визначних подій, його персонажі не є видатними особистостями або людьми, здатними на подвиг. Його герої – це звичайні люди, що діють у звичайних обставинах, з маленькими радощами та великим сумом. Вони добрі, але часто безпорадні в жорстокому світі, проте постійно намагаються хоч трішечки змінити своє сіре життя, зробити його кращим.
Великою увагою до маленької людини відзначається
Берману, і той, що все життя мріяв написати шедевр, здійснює свою заповітну мрію: малює листок плюща та чіпляє його на гілку. Це він робив у сильну негоду, тому застудився й помер. А Джонсі, яка думала, що відлетів останній
У дівчини прокинулася жага до життя, вона повірила в те, що одужає. І одужала завдяки шедевру старого Бермана. Так, цей невеличкий листок – справжній шедевр. Не з художньої точки зору, ні.
У нього була вкладена любов до людини, віра в її сили, бажання добра. І людяність перемогла.
О’Генрі показав героїв із доброю душею, змушуючи нас пильно придивлятися до кожної людини, вчитися бути гуманним до всього, що оточує.