Гуманістичний ідеал у творчості Лесі Українки

I. Нова концепція людини. (Оригінальністю і художнім новаторством відрізняється творчість Лесі Українки від своїх попередників. Головне – це створення нової концепції людини – сильної, незламної, мужньої:)

1. Образ ліричного героя. (Образ ліричного героя Лесі Українки створюється шляхом послідовного втілення ідеї прометеїзму.” Ця мужня боротьба за життя, за незгасність надії наповнили вірш “Без надії сподіваюсь”. Ліричний герой поезії став “художнім втіленням настроїв” самої поетеси. Наприклад, “Невільничі пісні”

відтворюють рішучий крок ліричного героя Лесі Українки в життя, у вир суспільної боротьби. Попереду в її героя – труднощі і пошуки шляхів служіння народу, але не буде безплідних сумнівів, розриву між особистим і загальним.)

2. Формування особистості ліричного героя. (Історію формування нового ліричного героя поетеси можна охарактеризувати як Шлях моральної підготовки до подвигу, випробування духовних можливостей. Це і є той Прометеїв вогонь, що готує душу до великого, робить людину здатною перейти в нову якість, пройти через очисний вогонь і стати гідним цього життя.)

II. Безкорисливість та самовідданість

в любові і дружбі. (Породжена розпачем після хвороби і смерті С. Мержинського, інтимна лірика Лесі Українки сприймається як гімн жіночому серцю, стійкому в боротьбі за життя коханого, вірному у виконанні гірких заповітів. Напружена і болюча, ця поезія дуже світла, сповнена гуманності, торжества любові.)

1. Новий погляд на людину. (Письменниця переконана, що кожна особистість суверенна, що кожна людина, якою б вона не була, є героєм для самої себе і частиною середовища щодо інших. Саме з таким поглядом на людину пов’язана постійна зацікавленість Лесі Українки проблемами гармонійного розвитку особистості і мрія про те, щоб людина могла “своїм життям до себе дорівнятись”.)

2. Героїко-романтичні образи. (Характер світовідчуття диктував поетесі нове розв’язання проблем особистості, приковував увагу до незвичайного. Безумовно, звеличення лицарських подвигів у середньовічних романах дало поштовх до переосмислення прекрасного й величного.)

III. Ідея повноцінного людського життя. (Глибинний гуманізм Лесі Українки виключав категоричність в оцінці компромісних розв’язань проблем особистого життя. Письменниця розуміла, що відмова від особистого збіднює людину, глибоко ранить душу. Ідеалом Лесі Українки була гармонія людини і світу, розквіт людської індивідуальності у всіх сферах її буття. А для Цього був необхідний новий підхід до слова і нові засоби вивільнення внутрішньої енергії самої поетеси. Саме цього й досягла Леся Українка у своїй титанічній творчості.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Гуманістичний ідеал у творчості Лесі Українки