Михайло Коцюбинський – видатний письменник, гуманіст, дослідник і неперевершений майстер слова. Він був справді природженим художником, “який має трохи інші очі, … і носить в душі сонце, яким обертає дрібні дощові краплі в веселку… і перетворює в золото чорні закутки мороку”.
Усі ці дива відбуваються в повісті “Тіні забутих предків” – правдивій казці Гуцульщини. М. Коцюбинський був вражений і захоплений своєрідною природою, побутом та культурою українських горян. “Який оригінальний край, який незвичайний казковий
М. Коцюбинський одразу почав збирати етнографічні матеріали; у побуті гуцулів його особливо вразило збереження багатьох архаїчних звичаїв та обрядів. Гуцули – дуже оригінальний народ з багатою фантазією. Вони – глибокі язичники, котрі усе життя борються зі злими духами, від народження й до смерті.
У своєму творі М. Коцюбинський хотів відтворити міфологічне світосприйняття
Легенди і казки, створені на місцевому матеріалі та пересипані діалектизмами, – все це надає повісті реальності, не відриває від життєвої правди.
Гуцул “знав”, що на світі панує нечиста сила, що злий дух править усім, що в лісах блукає веселий чугайстер та живе голос сокири. Майстерно відтворюючи повір’я і звичаї горян, М. Коцюбинський також розкриває їхню темноту, забобонність, убоге життя, важку працю. Автор хоче змінити ці умови, побудувати таке суспільство, в якому гуцул вийшов би з-під влади темноти, необізнаності і марновірства, щоб розквітла його душевна та фізична сила, здоров’я простого народу.
Зібрані Коцюбинським етнографічні матеріали є великим надбанням української фольклористики. “Людяність, краса, народ, Україна” – це улюблені теми розмов М. Коцюбинського зі своїми читачами.
“… М. Коцюбинський напоєний соками багатющої землі своєї – і через це він став безсмертним: великі світочі людства давно вже розступились, щоб дати місце і йому, і черзі борців, мислителів і шукачів правди”. Ці слова П. Тичини, геніального учня М. Коцюбинського, перевірені часом і живуть досі в серці справжнього Українця.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)