Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.)

Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (1778-1843 pp.)

Григорій Федорович Квітка увійшов в історію української літератури як зачинатель і перший класик художньої прози.

Г. Ф. Квітка народився 18 (29) листопада 1778 року у дворянській родині в слободі Основа поблизу Харкова, і прожив усе своє життя у Харкові. Життя письменника було сповнене протиріч. Він вчився тільки в монастирській школі, і через патріархально-релігійне оточення на все життя залишився дуже релігійною людиною. З 1793 до 1797 року Г. Квітка перебував на військовій службі, а з 1804 по

1805 упродовж кількох місяців – послушником у монастирі.

Йти у ченці Григорія Федоровича вмовив Г. Сковорода, який був добре знайомий з родиною Квіток.

Залишивши монастир, він знову повертається на військову службу, але вже через рік виходить у відставку. Після цього Григорій Федорович оселяється у Харкові і починає вести активну культурну та громадську діяльність. 1812 року Г. Квітка очолює Харківський театр, бере активну участь у заснуванні інституту шляхетних дівчат.

Через такі суперечливі шукання майбутнього письменника вважали диваком.

Після Вітчизняної війни 1812 року передові громадські кола

Росії та України захопив новий культур ний рух, який спричинив великий вплив на майбутнього письменника і визначив його подальший шлях.

Починаючи з 1816 року, Григорій Федорович бере участь у заснуванні перших українських громадсько-літературних журналів “Харьковский Демокрит” і “Украинский вестник”, у яких починає друку вати свої перші літературні спроби – гумористично-сатиристичні листи поміщика Фалелея Повинухіна.

З 1816 по 1828 роки він обіймає посаду предводителя дворян Харківського повіту. Ця посада не тільки дозволила Г. Квітці зробити чимало для освіти і культури на Харківщині, але й надала йому щедрий матеріал для подальшої літературної діяльності. У 1827 році Квітка береться за написання сатиричних комедій та повістей російською мовою і не полишає літературної творчості до смерті 1843 року.

Коли Григорій Квітка знайшов своє справжнє покликання, йому було вже 40 років, і наступні 25 років свого життя він успішно поєднував службову діяльність (предводителя дворян, голови Харківського цивільного суду) з літературною. Творча спадщина Квітки-Основ’яненка налічує близько 80 творів різних жанрів, написаних російською і українською мовами: фейлетони, комедії, оповідання, повісті, історично-художні нариси й літературно-публіцистичні статті. ?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.)