Діалог 1 “Зустріч після канікул”
– Привіт, Сашко! Радий тебе бачити! – Привіт! Навзаєм! Як відпочив на канікулах?
– Дуже добре! Ми з батьками їздили на тиждень у Карпати. Там так чудово!
Я навчився кататися на лижах! – Молодець! Не страшно було?
– Спочатку страшнувато. Схил такий довгий, хоч і не дуже крутий – для новачків. Мені допомагав молодий інструктор, і дуже швидко стало виходити! Було дуже весело. Ми майже не заходили до готельного номеру.
Це були найкращі канікули в моєму житті! – Радий за тебе! Канікули
А ти провів канікули вдома? – Так. На Різдво до нас приїздили дядько з тіткою та мій двоюрідний брат Іван, тож сумно не було. Але на наступних канікулах я б теж хотів кудись з’їздити.
– Правильно! Так цікаво бувати в нових місцях! – Ще я помітив, що незважаючи на те, що на канікулах не треба вставати за будильником, я все одно прокидаюся рано,
А то буває, звикнеш довго спати на канікулах, потім важко знову вставати рано кожного ранку. – Ще мені подобається, коли на канікули не задають багато. Можна самому розпоряджатися вільним часом і підучити предмети, які знаєш не дуже добре. – Точно!
Канікули – це здорово! Тепер можна й повчитися!
Діалог 2 “Чому ти не у школі?”
– Доброго дня, Ганно Степанівно! – Здрастуй, Петро! А ти чому не у школі в такий час? – Так зараз же весняні канікули.
До наступного понеділка ми відпочиваємо. – Зрозуміло! Ну, канікули – це добре. Можна переробити купу корисних справ. От ти, наприклад, на що витрачаєш вільний час?
– О, багато на що! Гуляю, читаю книжки, вчуся працювати на комп’ютері… – Молодець! А чи багато вам задають на канікули?
– Так, задають немало. Це ж канікули посередині семестру. Ось по літературі два великих твори задали, доповідь по географії та ще декілька задач та вправ. Сумувати ніколи! – То й добре.
А зі шкільними товаришами спілкуєшся на канікулах? – Звичайно! Тільки багато хто з них їде кудись відпочити. Зате потім повертаються з новими враженнями та розповідають багато цікавого!
А як справи в Миколи? – Усе добре. Микола зараз на лекціях – у студентів немає канікул у середині семестру.
– Справді? Це, мабуть, важко – вчитися півроку безперервно. – Мабуть, спочатку так, а потім звикають.
Ну добре, відпочивай! Переказуй вітання мамі! – Дякую, а Ви – Миколі!
До побачення!
Діалог на тему “У школі”
– Здрастуй! Будь ласка, підкажи, де тут розташована шкільна столова? – Залюбки підкажу.
Вона на першому поверсі, у кінці коридору. Мені теж в той бік, тому можу тебе провести. – О, дуже дякую! Просто я перший день у школі. – Ти новенька?
– Так, буду навчатися у 8-А класі. Мене звуть Іра Якименко. А тебе? – А мене Ігор Мостовий. Ти майже моя колежанка, я з 8-А!
А де ти навчалася раніше? – О, я вчилася у школі №3, але ми переїхали у нову квартиру. Оце і є столова?
– Так. Раджу тобі купувати булочки саме з повидлом. Вони тут дуже смачні! – Дякую!
Ще побачимося у класі! – Звичайно, побачимось! До зустрічі!
Діалог 4 на тему “Школа”
– Добридень, Світланко! – Добридень, Наталочко! Чого це тебе не було на першому уроці? – Потрібно було піти в поліклініку, пройти флюорографію.
Я ж не проходила її разом з усім класом, тому що тоді хворіла. – Ось воно що! – Щодо першого уроку, то можна тебе попросити про послугу? – Звичайно ж, можна.
– Розкажи мені, будь ласка, що ви проходили на уроці. – Ну, оскільки це була географія, ми вивчали природничі багатства України. Потім отримали завдання зробити відмітки на контурних картах.
Тобто позначити місця родовищ корисних копалин. – А яких це корисних копалин? – Ну, нафти, газу, кам’яного та бурого вугілля, залізних та кольорових руд… – А, я зрозуміла!
А яким було домашнє завдання? – По-перше, вивчити параграф сьомий у підручнику… – Будь ласка, не так швидко, я записую до щоденника. А ще?
– Ще закінчити роботу з контурною картою. Це має бути велика контурна карта на сторінці 12. – Так, дякую.
Більше нічого? – Поки нічого. На наступному уроці, обіцяв учитель, будемо розглядати зразки мінералів. – Це цікаво. Дякую тобі за допомогу!
– Нема за що! Звертайся до мене, якщо буде потреба!
Діалог на тему “Школа”
– Привіт, Іванко! – Привіт, Катюшо! Як же давно я тебе не зустрічав!
Радий тебе бачити на цій олімпіаді! – Ти тут будеш представляти свою школу? – Ще б пак! А ти, звісно, свою?
– Так, я тут від нашої міської гімназії. Нагадай мені, будь ласка, в якій школі ти навчаєшся. Я вже забула, ми так давно бачилися… – Я вчуся у школі №18, і це найкраща школа в світі!
Ми поглиблено вивчаємо біологію, і тому я певен, що здобуду на цій олімпіаді перше місце. Ну, хоча б призове! – Ви з учителем спеціально готувалися до олімпіади? – Та ні, але ми з біології проходили більше, ніж дає звичайна програма.
В нас були цікаві уроки. Ми робили спостереження за рослинами, птахами та рибками. В нас навіть “живий” куточок є в кабінеті біології. Зоя Павлівна організувала нас також збирати гербарії, хоч не всім це подобалось. Наші хлопці вважають це нудним заняттям.
– А твоя яка думка з приводу гербаріїв? – Я – за, і мені було цікаво. Я люблю природу в усіх її проявах. – Ти добре підготовлений та обов’язково переможеш. А я не впевнена в своїх силах..
– Та звідки в тебе сумніви? – Я вчуся в гуманітарному класі. Ми не приділяємо біології багато уваги.
Просто я стала найкращою на шкільній олімпіаді з біології, і тому мене направили на міський етап… – Покинь такі думки! Ти любиш біологію і взагалі природу!
Ти розбираєшся у цій темі! Я це пам’ятаю ще з тих часів, коли ми разом ходили в гурток юних натуралістів! Можливо, біологія – це твоє справжнє покликання!
– Дякую, ти вмієш підняти настрій! Хай тобі щастить, Іванко! – І тобі, Катюшо!
(2 votes, average: 3.00 out of 5)