Назар Михайлович Гончар народився 20 квітня 1964 у Львові – український поет і перформер.
Лауреат премії БУ-БА-БУ за найкращий вірш 1989 року. Автор поеми-комікса “Казка-показка про Байду-Немову” (1993), а також збірок віршів: “Закон всесвітнього мерехтіння” і “ПРОменеВІСТЬ”.
Випускник Львівського університету ім. І. Франка (1986, українська філологія).
Співзасновник літературного гурту “ЛУГОСАд” (ЛУчук-ГОнчар-САдловський). Писав паліндроми, був членом літугруповання “ГЕРАКЛІТ”. Стипендіат програм “Urbani”
Твори Назара Гончара входять в шкільну програму вивчення української літератури.
Жив у Львові. Неодноразово виступав у Польщі. У 2007 році тут вийшов томик його вибраних віршів у перекладах Анети Камінської та Андрія Поритка (з участю автора). Його тексти були також опубліковані в антології “Wiersze zawsze s? wolne. Poezja ukrai? ska przek? adach Bohdana Zadury” та в часописах “art”, “LiteRacje” “Poci? g 76” (w t? umaczeniu Anety Kami? skiej i Andrija Porytki).
Польська Інтернет-сторінка автора – на порталі www. literackie. pl. Стипендіат програм “Urbani” (2005), “Gaude Polonia” (2007) та “Stadtschreiber der Stadt
Його творчість не обмежувалася аркушем, пером і словом. Свого часу він працював актором у Львівському театрі ім. Леся Курбаса, заснував поетичний “Театр Ледачої Істоти” та студію перформенсу PERHAPS.
А з початком XXI ст. одним із перших дивував львів’ян мистецтвом перформенсу.
Загинув 21 травня 2009 під час купання в озері, яке розташоване в кар’єрі неподалік від Ужгорода. Один зі свідків трагедії, письменник Андрій Любка, розповів, що Назар Гончар поїхав відпочити на озеро після зустрічі зі студентами Ужгородського національного університету: “… Він увесь час був біля берега: сидів у воді й трохи плавав. За кілька хвилин ми помітили, що товариш зник.
Почали гукати, а через п’ять хвилин побачили його тіло за 30 метрів від берега”. Згідно з висновком лікарів, причиною смерті стала ішемічна кардіоміопатія. Про свою хворобу серця поет не знав.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)