ГОМЕРОВА “ІЛІАДА”
Найбільше грецьких міфів ми зустрічаємо в Гомерових поемах “Іліада” і “Одіссея”. Ці епічні твори для греків були справжньою скарбницею поезії, джерелами давньої історії і загалом найвищої мудрості. Про їх автора, Гомера, відомостей майже не збереглося.
За легендою, бард був сліпим. Сім грецьких міст змагалися за право називатися його батьківщиною, а в столиці Єгипту Александрії було споруджено храм поета Гомерейон. “Іліада” укладалася з усних народних міфів протягом століть, і тільки про записаний
Міфи – це не історія, вони поетичний опис, а можливо, й фантастичне узагальнення її. Проте з цієї поеми ми дізнаємось дуже багато про реальні умови життя в сиву давнину. Грецька міфологія – справжній народний епос, в якому широко замальовується дійсність, відтворюються визначні події з життя народу.
Для міфів характерні повільний, неспішний розвиток дії, безсторонність того, хто веде оповідь, щедре використання різних поетичних зворотів, зокрема порівнянь, наявність часто повторюваних словосполучень, сталих епітетів.
В
Дія в “Іліаді” відбувається на десятому році Троянської війни й точиться протягом 50-ти днів. За міфом, син троянського царя Паріс зганьбив царя Спарти Менелая. Скориставшись його гостинністю, він викрав Менелаєву дружину – прекрасну Єлену, захопив зі скарбниці всі коштовності й утік під захист мурованих стін Трої. Брат Менелая Агамемнон зібрав численне військо й розпочав облогу Трої.
З Агамемноном прийшли під Трою славетні вожді – хитромудрий Одіссей, могутній Ахілл та ін.
“Іліада” починається зі сварки Ахілла з Агамемноном. Ображений царем, найсильніший і найхоробріший герой Ахілл залишає військо, після чого воно починає зазнавати поразок. Тоді друг Ахілла Патрокл бере його зброю, шолом, лати і стає до герцю з ватажком троянців Гектором. З допомогою Зевса й Аполлона Гектор убиває Патрокла. Смерть друга змусила Ахілла забути особисту образу.
Він повертається до війська. Від руки Ахілла гине сила троянців і головний захисник Іліона Гектор. Уночі до Ахілла приходить Пріам, старий батько Гектора, цар Трої. Він благає віддати йому тіло сина.
Зворушений Ахілл не може відмовити. Похороном Гектора й закінчується поема.
Події в Гомера тлумачаться за міфологічним світоглядом – боги активно втручаються у життя героїв. Поема має два плани. Поет спостерігає за реальним життям.
Вчинки його героїв вмотивовані конкретними обставинами, середовищем, логікою характерів, але поет дає їм інше пояснення: для Гомера типове міфологічне сприйняття світу.
Герої Гомера бувають величні, як боги, а боги – то людська подоба, а не безплотні духи. Вони наскрізь земні. З одного боку, боги є втіленням уявлення про ідеальну людину; вони сильніші за людину, могутні і прекрасні.
З іншого боку, Гомерові боги мають людські вади, їхня поведінка не завжди бездоганна. Коли боги і люди стають до герцю, трапляється, що прості смертні долають богів.
“Іліада” – типовий приклад епічної поезії. Гомер не висловлює безпосередньо своїх уподобань, але цілком зрозуміло, що в нього немає зневаги або ненависті до троянців. Часом навіть важко вирішити, кому надати перевагу – Ахіллові чи його головному супротивникові Гектору.
В “Іліаді” змальовується війна, проте весь твір пройнятий пафосом людяності. Війна – це лихо, від якого страждають і ахейці, і троянці. Гомерів Зевс каже, що ненавидить бога війни.
Греки були життєлюбами, вміли цінувати земні радощі й не сподівались, що після смерті комусь буде краще, ніж на цьому світі.
Українською мовою “Іліаду” перекладали чимало поетів: Іван Франко, Леся Українка, Петро Ніщинський. Повний переклад здійснив Степан Руданський, але він був далеким від оригіналу. Найдосконалішим вважається переклад Бориса Тена.
Перекладач зумів відтворити віршовий розмір поеми – гекзаметр, який, на думку деяких дослідників, підказаний поетові рокотанням хвиль, нагадує дихання моря.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)