У романі “Виховання почуттів” Флобер знову вертається до сучасності. І показує духовну спустошеність свого покоління. Фредерик Мор – персонаж частково автобіографічний. Також, як і колись Флобер, він учиться в Парижу на юриста й, зневажаючи революційними подіями, проводить життя осторонь, тільки споглядаючи на те, як наївний народ віддає життя на барикадах заради наказів негідників і демагогів
Головною лінією роману виступає лінія любовна. Але жоден герой роману не знайде щастя в любові. Художнє поле роману нібито йде від сяйва
Фредерик з піднесеного юнака перетвориться в байдужого до жіночих страждань і одночасно самотньому філософові-песимістові. А жінка, заради якої він був готовий віддати життя, залишиться зі своїм легковажним чоловіком і невдячними дітьми
“Спокуса святого Антонія” Флобер закінчила писати в 1856 р., але довго не наважувався видати цей добуток. Поки в 1872 р. И. Тургенєв не примусив його зробити це. Книгу сприйняли на рівні скандалу. М. Горький назвав її “ударом у дзенькіт скептицизму”.
Але автора не цікавила боротьба із церквою. Він, також, як
Пізніше натуралісти будуть уважати Бальзака й Флобера засновниками “абсолютно об’єктивного методу в мистецтві”. І хоча життя доведе неможливість цілковитої об’єктивності, важко знайти письменника, який би наблизився до неї настільки, наскільки це вдалося великим реалістам Франції
В 1876 р. Флобер написав повість “Проста душа”. Сам він писав про неї так: “Проста душа” – це не більш, ніж Історія непомітної, бідної, селянської дівчини, богомольної й містично настроєної, відданої без усякої екзальтованості й ніжної, як свіжий хліб. Вона послідовно любить чоловіка, дітей своєї господарки, племінника, старця, за яким доглядає, потім папуги. Коли папуга гине, вона замовляє його опудало й, умираючи, плутає його зі святим духом.
У цьому немає ніякої іронії, хоча так можна подумати, навпаки – все це дуже смутно й дуже серйозно”. “Просту душу” Флобер створив як пам’ятник Жорж Санд, з якої дружив, і яка постійно робила речення йому створити щось для народу й онароде.
Соціально настроєна Жорж Санд не міг упокоритися з тим, що художник такого рівня існує тільки у світі форми, стилю, і запобігає яким-небудь звертанням до проблем нерівності, несправедливості, які панують у суспільстві. І Флобер створив повість про винятково добру людину з недорозвиненим розумом; показав сумну історію життя жінки, що ніколи не жила власним життям. Всі подання Фелисите зводяться до об’єкта, якому вона служить у даний час
Фелисите створена Богом для абсолютної любові, і вона віддає її людям, нічого не очікуючи у відповідь. А відповіді й не має. Люди використовують “рабочую конячку”, не замислюючись про вдячність. І тільки ім’я героїні (Фелисите означає “счастливая”) видає авторське відношення до неї. Вона і є одна з тих “убогих духом”, яким Христос пообіцяв Царство Небесне
Взагалі представники соціальних низів представлені у Творчості Флобера з особливою любов’ю. Хоча авторську позицію й не відразу можна зрозуміти. Селянку з викрученими від непосильної роботи руками заслоняють фанфари сільськогосподарської
Виставки й діалог між двома “поетичними душами” у романі “мадам Бовари”. Щирість простого народу, що завжди першим гине під час різких поворотів в історії позначені в “воспитании почуттів” з особливою ненавистю до тих, хто цих самовідданих дітей використовує й віддає
Флобер не визнавав дидактизму в літературі, що, на його думку, повинна бути тільки мистецтвом, тому “Проста душа” не стільки набудовує суспільство на безсумнівно ідею, скільки надає імпресіоністичну картину життя жінки з народу. Але за импрессионичностью флоберовских картин проглядається не очікуваний для утопічних соціалістів ( Гюго, Жорж Санд, е. Цю ) погляд на природу народу, що страждає від проблеми нерівності набагато менше, ніж ті, хто про нього турбується
(2 votes, average: 3.00 out of 5)