Гном у буфеті скорочено – Ірина Жиленко

Ти знаєш, у нашому домі, В старому буфеті, давно Живе мій добрий знайомий – Старенький буфетний гном. Він знав ще дідуся хлоп’ям, А маму – малим дівчатком, Гукав пустунам: “Ай-яй!”, Слухняним давав шоколадки. Гном у багряному ковпачку золотить на свята сервізи. Він любить какао пить, Смоктати м’ятні гостинці.

Так довго і солодко спить В старій музикальній скриньці. Гном дружив з однією маркізою, у якої навчився гарних манер. Століття, і друге, і третє, – Прислухайся! – чуєш? – завжди Клопочеться гном у буфеті, Бормоче, зітха, шарудить. І тупа, і плямка в куточку, І дзвонить в буфетні шибки.

І в довгі засніжені ночі Нашіптує дітям казки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Гном у буфеті скорочено – Ірина Жиленко