Глосарій (лат. glossarium – словник, зібрання слів, що потребують пояснення) – зібрання глос, тобто маловживаних сліп, переважно з античної доби та стародавніх пам’яток писемності. Бувають Г. маргінальні, власне, написані на полях книги поряд з основним текстом, внутрішньорядкові та міжрядкові. Започаткувала Г. Олександрійська філологічна школа (ІІІ-ІІ ст. до н. е.) для коментування поем Гомера. Пізніше її досвід використовувався з метою пояснення юридичних та канонічних текстів.
Застосовувалися тлумач ні та перекладні Г., які супроводжували основний текст або, рідше, вживалися в абетковому порядку, ставши попередником майбутніх словників та закладаючи основи текстологічних досліджень. Нині Г. поширені під назвою словників. У ліриці Г. як жанр майже не спостерігається, однак він не лишився поза увагою Б. Кравціва – автора унікальної збірки “Глосарій” (1974), що складається із сонетів, які коментують мотто, розміщені в абетковому порядку – від “Арго” до “Ясир”.
Звертаються до Г. і сучасні поети (С. Сапеляк), трактуючи їх досить довільно.