Прізвище героя вказує на автобіографічні мотиви, що є присутнім у цьому образі: Турбіни – предки Булгакова по материнській лінії. Прізвище Турбіна в сполученні з тим же именем-отчеством (Олексій Васильович) носив персонаж втраченої п’єси Булгакова “Брати Турбіни”, складеної в 1920-1921 р. у Владикавказе й поставленої в місцевому театрі
Герої роману й п’єси зв’язані єдиним сюжетним простором і часом, хоча обставини й перипетії, у яких вони виявляються, різні. Місце дії – Київ, час – “страшний рік по Різдві Христовому 1918,
Лікареві Турбін 28 років, полковник на два роки старше. Обоє попадають у вир подій громадянської війни й поставлені перед історичним вибором, що вони розуміють і оцінюють скоріше як особистий, стосовний більше до внутрішнього буття особистості, ніж до її зовнішньому існуванню
В образі доктора Турбіна простежується розвиток ліричного героя Булгакова, яким він представлений в “Записках юного лікаря” і в інших ранніх добутках. Герой роману – спостерігач, бачення якого постійно зливається з авторським
Герой драми значною мірою визначає події. Так, від його рішення залежить доля юнкерів, кинутих у Києві напризволяще. Це особа діюче, сценічно й сюжетно.
Самі діючі під час війни люди – це військові. Діючі на стороні переможених – самі приречені. Тому гине полковник Т., тоді як доктор Турбін виживає
Між романом ” Біла гвардія ” і п’єсою “Дні Турбиних” пролягає величезна дистанція, не занадто довга за часом, але досить значна в змістовному відношенні. Проміжною ланкою цього шляху з’явилася інсценівка, представлена письменником у Художній театр, що надалі була піддана істотній переробці. Процес перетворення роману в п’єсу, у який були залучені багато осіб, протікав в умовах подвійного “натиску”: з боку “художественников”, що домагалися від письменника більшої (у їхніх поняттях) сценічності, і з боку цензури, інстанцій ідейного спостереження, що вимагали показати з усією визначеністю “кінець білих” (один з варіантів назви).
“Остаточна” редакція п’єси з’явилася наслідком серйозного художнього компромісу. Оригінальний авторський шар у ній покритий безліччю сторонніх нашарувань. Найбільше це помітно в образі полковника Т., до торий періодично приховує свою особу під маскою резонера і як би виходить із ролі, щоб заявити, звертаючись більше до партеру, чим до сцени: “Народ не з нами.
Він проти нас”.
У першій постановці “Днів Турбиних” на сцені Мхата (1926) роль Т. грав Н. П. Хмелев. Він же залишався єдиним виконавцем цієї ролі в продовження всіх наступних 937 подань
(2 votes, average: 2.50 out of 5)