Герой оповідання А. П. Чехова “Ионыч”

Дмитро Ионич Старців, земський лікар. Його Історія – поступове перетворення внутрішньо рухливої, живої людини в монстра байдужості. Життя И. простежується паралельно з історією самої в місті С. “утвореної й талановитої” сім’ї Туркиних: батько-дотепник (“Здрастуйте будь ласка!”), мати-письменниця (“Мороз крепчал, що заходив сонце висвітлювало своїми холодними променями сніжну рівнину й подорожанина, самотньо шедшего по дорозі”), дочка Котик, музикантка (“вона вперто все вдаряла по одному місцю, і здавалося, що вона не

перестане, поки не вб’є клавішею усередину рояля”).

Але авторське відношення до еволюції Туркиних і Ионича неоднаково. Злий гумор, з яким описані Туркини на початку історії, поступово поступається місцем явно співчутливої, елегійної інтонації. Провінційна манірність Туркиних здається майже безневинної, навіть зворушливої на тлі атмосфери нездоров’я, туги й безвихідності, що виникає у фіналі оповідання. Зміни в И. фіксуються зі зростаючої отстраненностью автора: якщо спочатку події показані й у його власному сприйнятті доктора Старцева, те наприкінці оповідання автор говорить про поводження И. як би

“видали”, обмежуючись скупими коментарями

У молодості гарний лікар, щирий по-своєму людина, здатний навіть закохатися, до фіналу Ионич зовсім непомітно для себе – втрачає все людське: перед нами тупа, холодна й жадібна істота, не здатне до колишнього, доброзичливого сприйняття життя. У нього більша медична практика, він багатий, володіє декількома будинками в місті. Автор ніяк не виражає співчуття И., навпроти, він не приховує бридливості, але все невелике оповідання пізнього Чехова пронизує виразний жах перед дійсністю, що руйнує, деформуюча особистість


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Герой оповідання А. П. Чехова “Ионыч”