Гер переможений Л. Пономаренко

Полонені німці зводили житловий квартал. Спочатку вони боялися, не любили цей народ, але коли звівся фундамент, стали по-доброму, старанно приладнувати цеглинку до цеглинки.

Весною Фрідріх скопав грядку й посадив нагідки. Як тільки він пішов, ми, діти, розорили все те, ще й хрестик із прутків поставили. Місто давно не сердилося на німців, удови навіть жаліли, приносили дещо з одягу, їжу.

Фрідріх часто показував фотокартку двох чепурних дівчаток у білих сукенках і білих черевичках, але ми все одно його дратували, кидали в нього грудки землі.

Під осінь Фрідріх страшно кашляв охоронець пригощав його цигаркою і дозволяв лежати під стіною. Німець робив понад вікнами другого поверху прикраси із цегли – сонця і квіти, самотні жінки подовгу стояли і роздивлялися їх.

Одного разу Фрідріха знайшли новішеним біля стіни барака, його поховали за містом, не насипавши навіть горба.

Восени ми перейшли в новий дім. Якось посеред грудня я сиділа на вікні й побачила велику жовтогарячу квітку, що розцвіла на клумбі, незважаючи на перший сніжок. Я кинулась туди, простягла руку й відсмикнула – поряд стояв зв’язаний нами хрест.

Минуло півстоліття. За цей

час у будинку не тріснула жодна стіна, не струхла підлога. Якось син прибивав поличку до стіни. Дриль шурхнув у якийсь отвір.

Там лежала рукавиця, а в ній – фотокартка двох дівчаток у білих сукенках. Дівчатка дивилися на нас і ніби запитували: “Ви не знаєте, де наш тато?”

У новелі Л. Пономаренко “Гер переможений” простежується наскрізний гуманізм. Війна – страшне явище, вона нікому не приносить добра: ані переможцям, ані переможеним.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Гер переможений Л. Пономаренко