Панас Мирний – це унікальна, різносторонньо обдарована особистість, він писав і малі прозові твори, і психологічний роман, є в нього і драматургічні твори, і поезії, а також переклади. За сімдесят один рік життя він розглянув багато життєвих тем і проблем, за що і вдячні справжньому митцю слова читачі.
Еволюція жанру у творчості Панаса Мирного розпочалась у містах Полтавщини, де він займався фольклористичною діяльністю. Починав майбутній відомий письменник із найпростіших жанрів – віршів “Україні” та оповідання “Лихий попутав”.
Творча особистість письменника не буде окреслена повністю без його перекладацької діяльності. Це переклад творів Пушкіна, Лєрмонтова, Островського, Шекспіра, оригінальний переспів “Слова о полку Ігоревім” – “Дума про військо Ігореве”.
Творчий доробок Панаса Мирного дуже великий, але в історію української літератури він увійшов як автор психологічної прози. Прозаїк створив величезний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, який шість разів перевидавав, доповнюючи все новою інформацією та сюжетом. У ньому автор
Панас Мирний писав майже в усіх прозових жанрах, актуальних на той час: оповідання, повісті, драматичні твори. Сам автор не раз писав, що його п’єси “У черницях”, “Перемудрив”, “Згуба”, “Лимерівна” не призначені для постановки на сцені, бо насичені психологізмом і підтекстами, а це важко передати звичайними діалогами.
Але найцікавішим є те, що Панас Мирний зумів розкрити характери героїв завдяки їхнім думкам. Зображення почуттів у нього відбувається через авторські самоспостереження. Наприклад, у творі “Лихий попутав”, коли колишній селянин Василь, якого вже зіпсувало місто, робить покриткою селянську дівчину Варку.
Лише з її думок читач відчуває проблему її занепаду: негативний вплив міста на селянина.
У своїх творах Панас Мирний обирає такий стиль, щоб читач сам вчився аналізувати і мислити.
Ще однією характерною рисою творчої манери письма Панаса Мирного є сни. Сон – це своєрідний місточок до предметного зображення внутрішнього світу героїв. Наприклад, сни Чіпки – головного героя роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, які починають вести внутрішній психологічний конфлікт із самим собою, є відображенням іншого “я”.
Герой відчуває роздвоєння свого характеру і тому страждає від жахливого болю, який супроводжується сумнівами й покараннями.
Отже, основою художнього зображення всіх творів Панаса Мирного є епічність. Це не тільки зовнішня форма прояву авторської свідомості, а й еволюція мислення письменника, який став найкращим представником прози другої половини XIX століття.