Образ Этеокла сходить до давньогрецьких міфів фиванского циклу, обробленим у недошедших до нас епічних поемах. Э., як і його брат Поліникнув,- сини Эдипа від кровозмісного шлюбу із власною матір’ю Иокастой. Прокляті батьком, Э. і Поліникнув боролися за царську владу у Фивах, залишених Эдипом. У трагедії Эсхила Э. зображений самовідданим захисником Фив від чужоземних полчищ, що осадили місто, які привів під стіни міста його брат
Э. усвідомлює вагу батьківського прокльону й вирішує вступити в єдиноборство із братом, не страшачись не тільки
У трагедії “Фінікіянки” Еврипид зображує Э. з меншою симпатією. Трагедія розповідає про те, як Э. разом з Полиииком заточили сЪебе, що засліпив, батька в темницю, а потім Э. порушив угоду з Полиииком про те, що вони будуть царювати у Фивах по черзі, і після закінчення відведеного йому року не віддав владу братові. Коли Поліникнув прийшов з військом, Э. не почув умовлянням матері Иокасти, питавшейся примирити братів, і вступив з Полиником у лайку, а потім дав розпорядження
У смертельний двобій із братом Э. вступає вже після того, як фиванци відбили натиск ворога; загибель братів штовхає на самогубство їхня мати Иокасту. Сенека зображує Э. цинічним властолюбцем, а Стацій приписує Э. ще й боягузтво, так що вимальовується виразна тенденція поступового зниження образа Э.
Эсхил – центральний персонаж комедії Аристофана “Жаби”
Бог театру Дионис спускається в пекло за душею кращого трагіка, тому що таких не залишилося більше на землі. Дионис улаштовує змагання між Э. і Еврипидом за право першості в трагедійному мистецтві. Э. затверджує необхідність високих ідеалів: “Про прекрасний повинні ми завжди говорити”, “Сама неминучість нам велить для піднесених думок і справ знаходити величні мовлення”.
Його театральна система близька Аристофанові, але це не заважає комедіографові пародіювати багато театральних прийомів Э. Визнаний кращим, Э. повернутий богами на землю, а свій престол у царстві мертвих він передає не участвовали в змаганні Софоклу.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)