Наша трикімнатна квартира досить сучасна. Нові красиві меблі, багато техніки. Моїм друзям завжди цікаво у нас. Вони із задоволенням розглядають квіти, якими займається моя мама. Заходячи у мою кімнату, хлопці звертають увагу на одну річ із меблів.
Це – етажерка. Хто не знає, що це таке, поясню: це відриті полиці на стояках. У сучасній квартирі це рідкість.
У нас є й велика книжкова шафа. Вона стоїть у кімнаті батьків і вміщає ряди повних зібрань творів класичної літератури.
На моїй етажерці теж чимало цінних книжок, але річ не в них,
Він лікував бідних селян безкоштовно, його всі поважали, зверталися по допомогу саме до нього. Кажуть, він урятував життя дочці тесляра. Той на знак подяки зробив своєму рятівникові етажерку.
Навіть важко пояснити, як етажерка уціліла під час революцій, пережила війну – одне слово, благополучно дожила до наших днів – це особлива історія.
Зараз вона стоїть у моїй кімнаті, і її можна роздивлятися годинами. Якщо не знати її історії, все одно важливо, що ця
Основні дерев’яні конструкції оздоблені орнаментом, і неабияким – тут є елементи й давньої культури. Він прикрасив етажерку фігурками персонажів із байок Крилова. Дерево потемнішало від старості, а може, від особливого лаку.
Етажерка стоїть поряд з моїм письмовим столом.
Одного разу на дверях будинку нашого міського драмтеатру ми прочитали об’яву, що для оформлення сцени на новий спектакль потрібні старовинні меблі. Дійсно, театр брав їх в оренду. Так наша етажерка деякий час слугувала театральним реквізитом.
Я дивлюсь на етажерку, від неї йде якесь тепло. Вона наче з’єднує різні покоління нашої сім’ї.