Епілог (грецьк. epilogos – післяслово, підсумок), або Постпозиція – в античній трагедії й комедії – звернення до глядача хору (чи актора) в кінці п’єси (в ексоді, тобто заключному епізоді), в якому пояснюється задум автора, характер твору, значення подій, що відбулися; в драмі-епохи Відродження (В. Шекспір, Д. Джонсон) – заключне звернення-монолог (інколи пісня), що витлумачує ідею твору; в епосі й драмі ХІХ-ХХ ст. – фінал, віддалений від основної дії тексту, підсумкова частина його, в якій коротко після завершення розв’язки і вичерпаного
Коцюбинський ^Дорогою
Деякі автори в 1. порушують морально-етичні, філософські та естетичні аспекти зображуваної дійсності (“Війна і мир” Л. Толстого, “Доктор Фаустус” Т. Манна), висвітлюють особистість автора (“Вогнище” Д. Павличка).