Елементи казки в поемі А. С. Пушкіна “Руслан і Людмила”

1. Типова для казок композиція поеми. 2. Чарівники й магія. Чарівні предмети 3. Художні прийоми. Іде праворуч – пісня заводить, Ліворуч – казку говорить.

А. С. Пушкін Поема А. С. Пушкіна “Руслан і Людмила” являє собою сплав фольклорних мотивів і образів, які під геніальним пером великого російського поета знайшли нове життя. Важко переоцінити вплив фольклорної традиції на цей добуток. У поетичній формі Пушкін розробив типовий для казок і легенд сюжет – подорож героя в пошуках чудесної нагороди, який у цьому випадку виступає князівська

дочка, викрадена злим чарівником. У поемі присутні всі персонажі, що зустрічаються в казках з подібним сюжетом: герой, ворог, суперники в любові, чудесний помічник героя, чарівники, наречена героя, правитель – батько викраденої дівчини.

Легко помітити, що функції декількох персонажів часом втілені в одному образі.

Так, Черномор одночасно є ворогом героя, його суперником у любові й чарівником, Фін – чарівником і чудесним помічником героя. У той же час не всі суперники Руслана виявляються його ворогами – Ратмир добровільно виходить зі змагання за право відшукати Людмилу й женитися на ній. Цікаво,

що чудесний помічник є й в антигероя Фарлафа – це чарівниця Наїна.

Початок і кінцівка поеми також носять казковий характер. На початку першої пісні Пушкін звертається до образа вченого кота – кота Баюна росіян казок, а також перераховує розповсюджені казкові сюжети й образи, прозоро натякаючи на якусь казкову країну, де живуть всі ці істоти й де автор зустрів із чарівним котом, що розповів йому історію Руслана й Людмили.

Завершується оповідання про пригоди героїв також типовим для казок образом: злі персонажі покарані, закохані возз’єднуються, і все весело бенкетують у будинку князя Володимира, батька Людмили. Потрібно помітити, що Пушкін відносить дію поеми вчасно правління Володимира Київським, прозваним Червоним Сонечком. Цей князь був одним з улюблених образів народної поезії: всі билинні богатирі прагнуть потрапити до двору Володимира, як лицарі британських легенд до двору короля Артура.

Однак Володимир з поеми Пушкіна, як і князь із російських билин, практично нічого загального не має з реальною історичною особою, що носила це ім’я. Поема Пушкіна, як і народні перекази, – художній твір, а не історична хроніка. Дія поеми багато в чому розвивається завдяки чарівництву, що характерно для більшості казок.

Чарівник Черномор уміє літати, подібно Змієві Гориничу, хоча в нього й немає крил – чарівна сила Черномора укладена в його бороді.

Повір’я, що міць (або душа) можуть перебувати, наприклад, у волоссях або навіть предметах, що перебувають окремо від тіла, були поширені в багатьох народів. У російських казках найбільш характерним прикладом подібного явища може служити Кощій Безсмертний, життя якого перебуває на кінчику голки, дуже хитро захованої. Як і Змій Горинич, Черномор викрадає гарних дівчин.

Темному чарівництву Черномора протистоїть чарівник Фін, покровительствующий Русланові. Саме завдяки Фінові Руслан довідався, хто викрав Людмилу.

Фін пророкує героєві перемогу, воскрешає Руслана, підступно вбитого в сні боягузливим Фарлафом, вручає Русланові чарівне кільце, дотик якого зруйнує чарисна, що сковують Людмилу. У поемі розповідається й про долю самого Фіна, що став чарівником тільки для того, щоб домогтися любові гордовитої Наїни. Але, осягаючи науку магії, Фін не зауважував перегони часу – його кохана зостарилася й стала чаклункою. Мистецтво Фіна виявилося безсило допомогти йому самому.

Хоча любовне почуття й пробудилося в душі баби, сам чарівник з жахом відкинув неї, і любов Наїни перетворилася у ворожнечу.

Мудрість Фіна не дала йому щастя. Чарівник зрозумів, що його покликання – допомагати іншим. Образ відьми Наїни Пушкін показав у розвитку.

Колись вона була гарною дівчиною, гордовитої й холодної, що безжалісно відкидала закоханих.

Про те, як і чому вона стала чаклункою, у поемі немає ні слова, однак подібний поворот представляється цілком закономірним. Наїні були далекі безпосередні рухи серця, зате вона, безсумнівно, уже замолоду любила панувати над людьми – і темна магія дала їй таку можливість. Однак починання Наїни, як і Черномора, терплять крах – як і покладено в казці, Зло виявляється неспроможним перед Добром.

Чарівною істотою є велетенська голова. По-перше, вона, будучи відділена від тіла, продовжує жити, а по-друге, вона має богатирську силу, і хоча в голови немає ні рук, ні ніг, героєві не так-те легко виявляється неї перемогти.

Крім чарівників, у казці присутні й чарівні предмети – це кільце, про яке вже згадувалося вище, чарівний меч і шапка-невидимка. Чарівна зброя нерідко зустрічається в казках і легендах: як правило, герой одержує його в дарунок або добуває завдяки своїй силі й спритності. У поемі Пушкіна обоє ці способу з’єднаний: Руслан переміг у бої велетенську голову, що виявляється братом Черномора, однак герой не відбирає чарівний меч, а одержує його від голови в дарунок.

Шапка-Невидимка перебував у руках Черномора, але випадково потрапила до Людмили.

Завдяки цій шапці дівчина ховається від чарівника, але ця ж шапка заважає Руслану швидко знайти свою наречену. Чарівна вода, живаючи й мертва, за допомогою якої Фін воскрешає Руслана, також неодноразово зустрічається в народних казках. Найчастіше в казках її приносить ворон: по древніх віруваннях, цей птах пов’язана з потойбічним миром.

У поемі Пушкіна чарівник сам приходить до чудодійних джерел, парфуми-стражи не перешкоджають йому, тому що він має магічну владу над силами природи: “парфумів могутній владар”. Отже, магія в поемі спрямована на найрізноманітніші мети.

Чарівні здатності Черномора дають йому можливість викрасти Людмилу, а у своїх володіннях піймати неї за допомогою невидимої мережі, коли вона ховається від чаклуна завдяки шапці-невидимке, і заклинаннями занурити дівчину в сон. У володіннях Черномора відбувається чимало чудес: по чарівництву звучить музика, з’являється намет, у якому коштує накритий стіл. Наїна перетворюється в змія, у вигляді якого вона прибула до Черномору.

Фін здатний передбачати майбутнє; він же своїми заклинаннями зумів розбудити любов у пристарілій Наїні, а також воскресити Руслана за допомогою чарівництва. Таким чином, сюжет поеми багато в чому розвивається завдяки чарівництву, що характерно для казок. У своїй поемі Пушкін використовує й особливі художні прийоми, що зближають його добуток з народною творчістю. Такі епітети, як “борзий кінь”, “зелений дуб”, “чисте поле”, “світлий терем”, нерідко зустрічаються в російських народних казках і билинах