Експресія (лат. expressio – вислів, вираз, від ехрrіmо – чітко вимовляю, зображую) – особливий прийом увиразнення поетичного мовлення при активному застосуванні розмаїтих художніх засобів (тропів, стилістичних фігур” звукових повторів, звуконаслідувань і т. п.):
Біжать отари, коні ржуть, реве
Тяжкий бугай на буйнім пасовищі, –
І чорні птиці промайнули віщі,
І чорна тінь поймає все живе.
Як весело співуча буря рве
І розкидає злякане вогнище,
Як дощ січе, як п’яний вітер свище,
Яким потоком далечінь пливе! (МРильський).
Е. сприяє “стрімкості” ритму при вираженні поліфонії динамічних переживань, втілених у яскраву художню форму. Цю здатність виражати розмаїття довколишнього і внутрішнього життя через авторське “Я”, крізь призму загостреної емоційності, схильності до контрастів та ірраціональності використали як домінанту свого стилю експресіоністи.
Українські шкільні твори:
- Тема кохання у поезії М. Цвєтаєвої Марина Цвєтаєва – російська поетеса; у її творчій спадщині – ліричні вірші, поеми, віршовані драми і трагедії. Оригінальність поетичного голосу Цветаєвої поєднує в собі “абсолютну...
- Скорочено ПІД ЧУЖИМ НЕБОМ – ЄВГЕН МАЛАНЮК Твір він присвятив дружині і сину. Не треба ні паризьких бруків, Ні Праги вулиць прастарих: Все сняться матернії руки, Стара солома рідних стріх. Все сниться...
- Астролог Ю. Андрухович У нього палка потреба, шматочок неба піймати у фокус лінзи… Бо він живе на горищі, А там сутерени вищі: У сутінках – мерехтіння І сонце...
- Астролог скорочено – Юрій Андрухович У нього палка потреба, шматочок неба піймати у фокус лінзи… Бо він живе на горищі, А там сутерени вищі: У сутінках – мерехтіння І сонце...
- Степан Руданський – Студент СТУДЕНТ В славнім місті Петербурзі, Недалеко від Неви, Із болота виглядає Хата бідної вдови. Стара хата зо вдовою Разом вік свій віджила, Почорніла, похилилась І...
- Амфіболія Амфіболія (грецьк. amphibolta – двоякість, двозначність, неясність) – вираз, який дозволяє двояке тлумачення. Наприклад, у реченні “Хмарка пливе кучерява, тихо, як сон, розтає” (В. Сосюра)...
- Скорочено – АСТРОЛОГ – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ У нього палка потреба, У нього жадання слізне: Окраєць нічного неба Піймати у фокус лінзи… Бо він живе на горищі, А там сутерени вищі: У...
- Ритм Ритм (грецьк. rhythmos – такт, розмірність, узгодженість) – закономірне чергування у часі подібних явищ, впорядкований рух, котрий у художній літературі набуває естетичного значення. Формулювання Р....
- Чом? Чом? Чом? Земле моя – Малицька Костянтина Скорочено Чом? Чом? Чом? Земле моя, Так люба ти мені? Чом, чом, чом, земле моя. Чарує так мене краса твоя? Чим? Чим? Чим? Манить мене Пташні...
- Левко Боровиковський – Рибалка РИБАЛКА Після бурі дівчинонька З Дону воду брала: “Чиє хвиля веселечко К берегу примчала? Чи того рибалоньки, Що вірно кохала, Що від нього до зіроньки...
- Віктор Забіла – Сидів я над річкою Сидів я над річкою Да й дивився в воду; Чому радощей ніколи Я не бачив зроду? Думав, гадав: за що б долі Так мене карати?...
- Забіла Віктор Миколайович “Сидів я над річкою…” Сидів я над річкою Да й дивився в воду; Чому радощей ніколи Я не бачив зроду? Думав, гадав: за що б долі Так мене карати?...
- Двоголосе слово Двоголосе слово (двоголосся) – окремий тип слова в літературі, досліджуваний металінгвістикою. Д. с. одночасно належить двом суб’єктам мовлення, виражаючи два відмінні наміри, два погляди чи...
- Чом? Чом? Чом? Земле моя (скорочено) – Малицька Костянтина Чом? Чом? Чом? Земле моя, Так люба ти мені? Чом, чом, чом, земле моя. Чарує так мене краса твоя? Чим? Чим? Чим? Манить мене Пташні...
- Двоголосе слово (двоголосся) Двоголосе слово (двоголосся) – окремий тип слова в літературі, досліджуваний металінгвістикою. д. с. одночасно належить двом суб’єктам мовлення, виражаючи два відмінні наміри, два погляди чи...
- Інтер’єр Інтер’єр (фр. inte’rieur – внутрішній) – у літературі – вид опису, змалювання внутрішніх приміщень та предметів, які в них знаходяться і безпосередньо оточують персонажів твору....
- Павло Тичина – Дума про трьох вітрів ДУМА ПРО ТРЬОХ ВІТРІВ На ранній весні-провесні, Гей, на світанню гук. Ой за горами, за високими, Там за морями та за глибокими, Ще Й за...
- І. ЛИПА “МАТИ” 1. Якої шкоди завдавав вітер матері? А Не давав можливості вільно рухатися. Б Сушив обличчя. В Заважав розмовляти. Г Рвав волосся. 2. Сидячи на скелі,...
- Коли розгуляється Пастернаку Б. Л Велике озеро як блюдо. За ним – скопленье хмар, Нагромаджених білою купою Суворих гірських льодовиків. У міру зміни освещенья И ліс міняє колорит. Те весь...
- Під чужим небом – ЄВГЕН МАЛАНЮК Скорочено 1 Не треба ні паризьких бруків, Ні Праги вулиць прастарих: Все сняться матернії руки, Стара солома рідних стріх. Все сниться гук весни і вітер. Веселий...
- МІФ ПРО ВІТЕР – НАРОДНА КОЛЯДКА Молотив один господар. Як змолотив, розпочав віяти зерно і ані, дай Боже, звіяти; він собі стане на тім боці, і вітер також по тім боці...
- Олена Теліга – Чорна площа ЧОРНА ПЛОЩА І Це ввижається в ніч, коли змучена пам’ять Божевільних думок від вогню не хоронить, І вони закипають, іскряться снопами, Щоб пізніше застигнути –...
- Богдан Лепкий – Час рікою пливе ЧАС РІКОЮ ПЛИВЕ Час рікою пливе… Я побачив тебе На проході в міськім огороді. І дивився, дивив, Довго очі трудив, Бо пізнати чомусь було годі....
- ДИВ ДИВ – божество страху й смерті. Зображалося у вигляді великої хижої птиці з потворним жіночим обличчям. Згідно з легендою, Д. завше “сидить на сухому дереві...
- Майстерне зображення пір року у віршах (3 варіант) Коли читаємо вірш Сосюри “Зима”, перед нами постають картини цієї пори року в полі і в місті. В полі сніг лежить, “неначе моря хвилі”, дме...
- Про вітер – українська міфологія Молотив один господар. Як змолотив, розпочав віяти зерно і ані, дай Боже, звіяти; він собі стане на тім боці, і вітер також по тім боці...
- Майстерне зображення пір року у віршах – ІІІ варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР СОСЮРА III варіант Коли читаємо вірш Сосюри “Зима”, перед нами постають картини цієї пори року в полі і в місті....
- Переказ – ВАЖЛИВА ПОДОРОЖ Здавалось, далі пливти нема куди. Спереду Дніпро мов спинився в несподіваній затоці, оточений праворуч, ліворуч і просто зелено-жовтими передосінніми берегами. Але пароплав раптом звернув, і...
- Ідеалізація Ідеалізація (фр. idealisation, від ideal) – спосіб наукового пізнання, один із видів абстрагування, що полягає у створенні таких об’єктів, які не існують у реальному житті,...
- Метаграма Метаграма – (грецьк. metagrdpho – внесення зміни у текст) – віршовий прийом (подеколи – літературна гра), який полягає в заміні початкової літери у слові, що...