“ДЗВІНОК” – ілюстрований художньо-педагогічний журнал для дітей і молоді.
Виходив у 1890-1914 рр. у Львові двічі на місяць. Мав підзаголовок “Письмо ілюстроване для дітей і молодіжі”. Друкувався за етимологічним, а з 1893 р. – фонетичним правописом. У 1890-1892 рр. виходив за редакцією О. Барвінського й В. Шухевича.
З 1893 р. стає органом Руського (з 1912 р. – Українського) педагогічного товариства, що підпорядковувалося Науковому товариству ім. Т. Шевченка. Його редакторами в наступні роки були В. Шухевич, В. Білецький, К. Паньківський,
У “Запросинах до передплати” журналу редакція ставила за мету розвивати “дух молоді нашої не тільки шкільної, але й у тієї, що з різних причин приневолена без науки дожидати лучшої долі”.
Протягом чверті століття “Дзвінок” був чільним центром творення української дитячої літератури; він сприяв розумовому, моральному та естетичному розвитку своїх читачів, збагачуючи їх знаннями про минуле й сучасне власного та інших народів, прищеплюючи їм патріотичні почуття й любов до рідного слова.
Журнал широко знайомив дитячу аудиторію з найкращими зразками світової літератури і фольклору – народними казками багатьох країн і авторськими казками Г.-К Андерсена, В. Гауфа, братів Грімм, Ш. Перро, Л. Толстого, з “Тисяча і однієї ночі”, “Декамерона” Дж. Боккаччо, байками Езопа, І. Крилова, Ж. Лафонтена, Г.-Е. Лессінга, творами М. Гоголя, Е. Золя, М. Лермонтова, Д. Маміна-Сибіряка, А Міцкевича, Дж.
Свіфта, І. Тургенєва, А Чехова у перекладах І. Франка, А. Кримського та ін.
Журнал розповідав про життєвий і творчий шлях визначних діячів української літератури, культури й науки, висвітлював діяльність таких відомих історичних постатей, як князі Ярослав Мудрий і Данило Галицький, гетьмани Б. Хмельницький, П. Сагайдачний, П. Дорошенко, митрополит П. Могила та ін. У численних наукових статтях давалися відомості з літератури, історії, етнографії, географії, природознавства тощо, зокрема О. Макарушка робив огляди літератури різних періодів від давнини до XIX ст., а М. Коцюбинський, Б. Грінченко, Дніпрова Чайка вперше виступили в жанрах науково-популярного нарису для дітей та юнацтва і нарису – казки. На сторінках часопису вміщувалися загадки, акровірші, зокрема Л. Глібова, шаради, головоломки, “забавки наукові”, “задачі буквові” і “задачі рахункові” тощо, спрямовані на розвиток у дитини кмітливості й винахідливості.
Як додаток до журналу в 1913 р. були видані “Казки бр. Гримів та інші”.
Літ.: Дмитрук В. Т. Нарис з історії української журналістики XIX ст. Л., 1969.
Г. Бандура