Дума про Марусю Богуславку (СКОРОЧЕНО)
На Чорному морі, на білому камені стоїть кам’яна темниця, а в ній перебуває в неволі сімсот козаків. Світу Божого, сонця праведного вони не бачать, втратили лік дням. Аж ось прибуває до них дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка та й питає, чи знають вони, який день нині в їхній землі. Бідні невільники не знають, а Маруся їм і каже, що тепер Великодня субота. Козаки, це почувши, стали дівку картати-проклинати, що вона їм нагадала про свято, жалю завдала.
Тоді Маруся попросила їх не лаяти її, бо як настане
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло) Українська народна дума оповідає про дівчину Марусю Богуславку,
- Дума про Марусю Богуславку (АНАЛІЗ) Дума про Марусю Богуславку (Характеристика твору) Дума про Марусю Богуславку