Драматургія Чехова. “Чайку”

ДРАМАТУРГІЯ ЧЕХОВА. “ЧАЙКУ” Чехів-Драматург народжується раніше Чехова-Прозаїка. Ще вісімнадцятирічним юнаком, в 1878 році, він приймається за п’єсу “Бездоглядність”, над якою працював три-чотири роки. За першою п’єсою, що не побачила світла при житті автора, треба “Іванов” ( 1887-1890).

Більша чеховська драматургія починається з “Чайки” (1896). Закінчивши цю п’єсу, Чехов визнавався в листі Суворину, що написав її “всупереч всім правилам драматичного мистецтва”. Сюжет тут – не одноколійна стежка, але, скоріше,

лабіринт захоплень, фатальних прихильностей, з нього немає виходу. “Чайку” – трагичнейшая комедія в російської комедіографії.

Учитель Медведенко любить Машу, Маша безнадійно закохана в Треплева, що настільки ж безнадійно закоханий у Ніну, вона – у Тригорина, що після короткого роману з нею вертається Каркадиной.

Любовні захоплення в “Чайку” – сумні контрасти, у яких немає прямого виходу в сюжет, сумні тупики, рух іде повз них. Звичайно, Треплев має набагато більше “прав” на Ніну, але любить вона Тригорина. У всіх цих “але”, нелогічностях, несообразностях знову й знову проявляється

дисгармонія будуючи п’єси, унікальної комедії, що не переходить у звичайну драму.

Чайка – символ, що переливається різними значеннями,- по-різному живе в душі молодих героїв Треплева й Ніни. Якщо говорити про відношення до цього образа – символу героїв п’єси, то лінія роздягнула пройде так: Треплев і Ніна виявляються по одну сторону, а Тригорин і Аркадина – по іншу

Першим двом цей образ говорить багато, хоча й у неоднаковому змісті. Для других це – “Не пам’ятаю” або “Не знаю”. “Чайку” займає зовсім особливе місце в драматургії Чехова. У жодній написаній раніше п’єсі (“Бездоглядність”, “Іванов”, “Лісовик”) образний мотив – заголовок не грав такий активної (хоча й схованої) визначальної ролі

“Чайку” – п’єса, що розповідає про поразку Треплева – драматурга й постановника,- сама зазнала страшного провалу на сцені Олександрійського театру в Петербурзі. Провал “Чайки” був для Чехова найтяжким ударом – була осміяна й обсвистана п’єса, що затверджувала відмову від рутини, штампа, що прокладає нові шляхи в мистецтві. Своєю тріумфальною прем’єрою 17 грудня 1898 року Художній театр реабілітував чеховську “Чайку”. П’єса й понині йде на сценах російських театрів, затверджуючи чеховську віру у відродження нового мистецтва, його перемогу над відсталістю


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Драматургія Чехова. “Чайку”