За свідченням самого Шевченка та спогадами його сучасників, поет написав кілька драматичних творів російською мовою, які повністю до нас не дійшли. Але глибоке вивчення минулого і реалістичне його зображення в драматичних творах стало новим кроком у розвитку української драматургії. Драма “Назар Стодоля”, написана Тарасом Шевченком у 1842 році, е зразком історичного соціально-побутового твору. її було опубліковано П. Кулішем тільки після смерті автора в 1862 році. Твір дійшов до нас повністю, хоча і не в первісному варіанті. В основу драми
Після смерті Богдана Хмельницького загострились соціальні суперечності між козацькою верхівкою і рядовим козацтвом. Типовим представником козацької верхівки в драмі “Назар Стодоля” є сотник Хома Кичатий. Сенс життя сотника – збагачення й оволодіння полковничою булавою.
Для досягнення своєї мети він готовий на підступні та підлі вчинки як проти рядових козаків, так і проти власної дочки. За підтримки своєї ключниці Стехи, зрадливої і користолюбної жінки, Хома обманним
Недаремно Назар називає Хому “дітопродавцем”. А Гнат Карий, друг Назара, дає таку характеристику Кичатому: “Він не чоловік. Кинь його: таке ледащо не стоїть путнього слова!” Але відчувши перед собою силу, пихатий Хома стає нікчемним боягузом, принижується перед Назаром, впавши навколішки, плаче, побивається. Хитрою, користолюбною і зрадливою людиною постає перед читачем Стеха.
Ключниця мріє вийти заміж за Хому, але за гостинець допомагає закоханим, а потім видає їх сотникові. Образу звироднілого сотника протиставляються постаті Назара Стодолі та Гната Карого. Обидва вони належать до козацьких низів, обидва сміливі, рішучі, вольові.
Вони щирі й віддані, вірні в дружбі та коханні. Але Назар буває запальним та неврівноваженим, а іноді й безпорадним. Заради своєї коханої він готовий принизитись перед Хомою. Гнат завжди сповнений енергії та завзяття, кмітливий й Дотепний, здатний на самопожертву заради друга.
Врятувавши Назара й Галю, Гнат годен вбити Хому, хоча знає, що за козацьким звичаєм живого козака ховають разом із вбитим. З глибоким ліризмом змальовує автор образ Галі. Вона щира й віддана, дуже любить батька і навіть не припускає, що той може її обдурити. Галя кохає Назара, довіряє йому настільки, що готова втекти з ним. Вона добра, милосердна дочка, яка вибачає батькові завданий їй біль.
Сам сюжет драми “Назар Стодоля” розгортається на тлі картин народного життя й побуту. Автор майстерно зображує народні традиції та обряди – сватання, колядування, вечорниці.