Дочка і мати Ларіни
От цікаво, чому тема сформульована “Дочка і мати Ларіни”, адже дочок дві? Пушкін казав про старшу, що вона у рідній сім’ї здавалася чужою дівчинкою. Як на мене, то Тетяна не здавалася, а була чужою дівчинкою, зовсім не схожою на своїх батьків і тим більше на сестру. Старша дочка народилася не в найщасливіший період життя матері, яку не спитали, чи хоче вона заміж, чи подобається їй наречений.
Молода дружина плакала, страждала, ледве не розлучилася з чоловіком… Потім зайнялася господарством. Дочка від нелюбого
На щастя, та не могла навчити свою вихованку дворянської манірності та пустої балаканини. Сільська віддаленість позбавила дівчинку компанії інших панночок, а нестачу спілкування надолужили книги:
Ей рано нравились романы; Они ей заменяли все…
Вона закохувалася в оманливий світ оповідей Річардсона і Руссо. Наступним вихователем і подругою Тетяни стала природа: ранні підйоми, ще до сходу сонця, і влітку й узимку… Простота й природність вигідно відрізняють Тетяну від матері і сестри – цих копій московської
Ставши сільською баринею, вона передала московську “науку” молодшій дочці Ользі. Та була гарною ученицею.
С послушной куклою дитя Приготовляется шутя К приличию – закону света, И важно повторяет ей
Уроки маменьки своей.
Подібно до того як мати Ларіна забула “славного франта” і “гвардії сержанта”, Ольга швидко втішилася після загибелі Ленського:
Увы! Невеста молодая Своей печали неверна. …Улан умел ее пленить,
Улан любим ее душою…
Звичайно, й Тетяні довелося вийти заміж не за коханого, а з волі батьків:
Меня с слезами заклинаний Молила мать; для бедной Тани Все были жребии равны…
Я вышла замуж..
Люди різні, а життя однакове… Ні старша Ларіна, ні її дочки не винні в тому, що їхня доля була визначена заздалегідь. Мабуть, навіть щасливішою є доля Ольги та її матері, завдяки тому, що світське виховання зробило їх такими неглибокими, з короткою пам’яттю.
Тетяні такого не випало.