ДО А. П. КЕРН – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН

Я пам’ятаю мить чудову,

Коли мені з’явилась ти,

Як привид, сповнений любов’ю,

Як геній чистий красоти.

В сумній, холодній безнадії,

В людській тривожній метушні,

Звучав твій голос, наче мрії,

Ти часто снилася мені.

Йшли роки. Мрії чарівничі

Розвіяв вітер часу злий.

І я забув твоє обличчя,

Твій стан і голос ніжний твій.

У глушині важкій вигнання

Минали дні мого життя

Без божества і без палання,

Без сліз, кохання, без чуття.

Душа проснулась в мить чудову.

І знов мені з’явилась ти.

Як привид, сповнений любов’ю,

Як геній чистий красоти.

І серце б’ється променисте,

В моїй душі воскресли знов

І божество, й натхнення чисте,

Й життя, і сльози, і любов.

Переклав В. Сосюра


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ДО А. П. КЕРН – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН