Діяльність людини особливо в останнє сторіччя початку різко міняти стан екосистем і біосфери в цілому, що приводить до забруднення атмосфери, води й грунти, руйнуванню тисячоріччями сформованих екосистем, зникненню багатьох видів Рослин і тварин. Спалювання у величезних кількостях органічного палива приводить до зниження змісту кисню й збільшенню концентрації вуглекислого газу в атмосфері. Нагромадження вуглекислоти викликає парниковий ефект, що приводить до підвищення середньої температури в поверхні Землі, що може сприяти розширенню
Останнім часом відзначене ослаблення озонного шару атмосфери через оксид азоту й фреонів. Руйнування озонного екрана може сприяти підвищеному влученню на поверхню Землі згубних для життя ультрафіолетових променів
У результаті промислових викидів і транспортних відходів (сірчистого газу, вуглецю, важких металів), надмірного використання добрив, скидань відходів тваринництва виникає забруднення атмосфери й водойм. Особливу небезпеку представляють кислотні дощі, що випадають через забруднення повітря сірчистим газом і зухвалою
Важливу роль у біосферних процесах, що відбуваються, грає також руйнування середовища перебування багатьох видів тварин і рослин: вирубка лісів, оранка степів. Варто розуміти, що екосистеми й біосфера в цілому є настільки тонко збалансованими системами, що іноді навіть слабкі впливи здатні порушити сформоване в них рівновага. От чому жодне будівництво йди господарський захід не повинне здійснюватися без попередньої кваліфікованої екологічної експертизи
Діяльність людини створює нову штучну оболонку землі – ноосферу
Ноосфера – це стан біосфери, де розумна діяльність людини стає визначальним фактором її розвитку
Поняття ноосфери як сфери розуму було уведено е. Леруа й П. Тейером де Шарденом в 1927 році. Вчення про ноосферу було створено й розвинене В. И. Вернадським в 40-х роках ХХ століття. Вернадський розумів ноосферу як особливу структурну форму, що розвивається в результаті взаємодії людського суспільства й біосфери