Дівочі стрічки

Дівочі стрічки В українського народу є таке повір’я: від батьків, які не дотримуються звичаїв і традицій свого народу, родяться діти, що стають вовкулаками. Вовкулака – завжди похмурий, чимось невдоволений чоловік, він до церкви не ходить, з людьми не вітається і звичаїв людських не знає.

Це лише повір’я, та щоб ми не росли вовкулаками, не були іванами безрідними без роду-племені, ми повинні вивчати і знати рідні звичаї та обряди. Українські звичаї напрочуд красиві, барвисті, цікаві та дотепні. Мене, наприклад, зацікавило, як вбиралися

на Україні дівчата, чим прикрашали себе. І от що розповіла мені моя бабуся.

Вона вже не одягала національний одяг, не прикрашала себе вінком із пишних квітів, але на все життя запам’ятала розповіді своєї мами та бабусі.

Виявляється, є такий звичай – вдягати на свята квітучий віночок, в’язати до нього і носити різнобарвні стрічки. Сором був дівчині, якщо стрічки були зав’язані недбайливо, не як годиться. Кожна дівчина мала вміти в’язати стрічки і знати їх символи.

Першою посередині в’язали світло-коричневу стрічку. Вона символізувала землю-годувальницю. Пообіч неї в’язали жовті стрічки,

які символізували сонце.

Потім йшли світло-зелені – це краса і молодість.

За ними в’язали блакитні – це колір неба і води, символ сили і здоров’я. Жовтогаряча стрічка символізувала хліб, фіолетова – мудрість, а малинова – душевну щирість. Передостанньою була рожева, що символізувала достаток. Найчастіше рожева стрічка була заключною, бо білу стрічку на кінцях зав’язувала не кожна дівчина.

Кінці білої стрічки мали бути розшитими сріблом і золотом, а це могла собі дозволити тільки заможна дівчина. На кінці лівої білої стрічки вишивали сонце золотом, на кінці правої – срібний місяць. Якщо білі стрічки не були розшиті, їх не можна було чіпляти.

А символізували вони пам’ять про померлих. Я неодмінно виготовлю собі такий чудовий віночок і розповім про нього своїм дітям.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Дівочі стрічки