Дикоростучі харчові рослини

Ціль цієї роботи – показати, наскільки багаті наша дика сибірська Природа і як широко можна використовувати її дарунки.

Для одержання врожаю дикоростучих харчових Рослин не потрібно витрат людської праці. Природа подбала про різні продукти харчування – від пряних і ароматичних до овочев і хлібних – і подарувала їхній людині. Дикоростуче рослини із древніх часів були й продовжують залишатися невичерпним джерелом харчових продуктів.

Крім того вони є вихідним матеріалом для селекції культурних рослин.

Дикоростучі рослини

не раз виручали людей у важкі неврожайні роки. Багато харчових рослин не тільки не уступають, але навіть перевершують по поживності й смакових якостях культурні рослини або взагалі не мають аналогів. Це багато ягідні, орехоносние, салатні й овочеві рослини, гриби й водорості.

Людина повинен завжди пам’ятати, що природа вимагає дбайливого, господарського відношення до неї. Використовувати дикоростучий корисні рослини треба розумно, знаючи їхні біологічні особливості.

Мета й завдання – описати й по можливості знайти дикоростучі харчові рослини на околицях м. Сургута.

Зустрічається в наших лісах

чудова рослина – Шикша чорна (Epetrum nigrum, Сімейство шикшевие). У народі її називають водяникой або вороникой (через блискучі чорні ягоди) . Це вічнозелений чагарничок із сильно розпластаними стеблами, маленькими соковитими вічнозеленими листами. Цвіте в травні-червні. Поспіває в августесентябре.

Набравши жменьку цих ягід ви прекрасно вгамуєте спрагу ледве кислуватим соком. У плодах близько 90% вітаміну С. Корінні північні народи її вживають у їжу свіжої, моченої, мороженої. Із шикши можна варити варення, мармелад, готовити напої.

Якщо у вас є сірника, то ви можете приготувати чай. Наберіть кислици звичайної – Oxlis acetoselle. Досить однієї жмені на два літри. Кислицу в народі називають заячою капустою. Її можна є в сирому виді, як щавель.

Заготовлювати в пуття солоної або зацукрованої або у вигляді порошку. У ній багато вітамінів З, А.

Ягоди чорниці вгамують спрагу й голод.

Чорниця – Vaccinium myrtills.

Сімейство Вересковие – Ericaceae.

Напівчагарник 15-40 см. Висотою. Цвіте в червні; плодоносить у липні – серпні.

Виростає в соснових, смереково-ялинових, кедрових, березових, лиственно-хвойних і в тундрово-альпійській і полярно-арктичній областях переважно у вологих місцеперебуваннях.

Розповсюджений у Сибіру лісовий вид, що утворить часто чисті зарості. На півночі ареал заходить у тундру (Західна Сибір) до 71 градуса с. ш. Однак у Середній (правобережжя Єнісею) і Східного Сибіру (Якутія) границя ареалу опускається до 60 градусів с. ш.

Чорні із сизуватим нальотом спілі ягоди чорниці досить соковиті й солодкі на смак, користуються в Сибіру великою популярністю. Їх їдять у свіжому виді, варять варення, готують киселі, сиропи. Чорниця – гарний медонос.

Ягоди містять инвертний цукор ( 5-6%) , вільні кислоти 1%, пектинові речовини, білки (близько 1%) , глюкозиди, дубильні речовини й у невеликій кількості вітаміни З, Р, РР, В1, В2 і каротин. У різних умовах урожайність ягід коливається від 1 до 8 ц/га. Найбільший урожай в (Понад 20 ц/га) у лісотундрі й тундрі.

Журавлина болотна – Oxycoccus palustris Pers.

Журавлина дрібноплідна – Oxycoccus microcarpus Turez. ex. Rupr.

Сімейство вересковие – Fricaceae.

Вічнозелені сланкі чагарнички, із червоними кулястими ягодами. Цвітуть у червні; плодоносять у серпні – жовтні. Ці два види журавлин зовні відрізняються головним чином розміром листів і ягід (у журавлини болотної вони крупніше) .

Ростуть по мохових болотах, моховитим лісам, берегам рік у лісовій і лісостеповій зонах Сибіру.

Ягоди повсюдно використовуються місцевими жителями в харчовій промисловості. Зміст у соку лимонної й бензойної кислоти забезпечує тривалу схоронність ягід у свіжому виді ( 8-10 місяців) . Застосовуються вони в кондитерському виробництві як начинка для цукерок. Ягоди містять найбільша кількість вітаміну З ( 30-35 мг%) , але при проморожуванні повністю його втрачають; цукру (2,8%) , дубильні речовини, кислота й багато калію.

Урожайність на сфагнових болотах від1 до 20 ц/га.

Княженика, костяниця арктична, поляника, мамура, малина арктична – Rubus arcticus L.

Сімейство Розоцветние – Rosaceae.

Багаторічні трав’янисте корневищное рослина 10-30 см висотою. Лиття трійчасті. Квітки червоні. Плоди темно^-пурпурові.

Цвіте наприкінці травня – червні; плодоносить у липні – серпні.

Росте в моховитих хвойних і змішаних лісах, у тундрі, болотах, на сирих лугах і т. д.

Плоди кислі, але ароматні, на півночі вважається кращою ягодою. Уживається для готування морсів, а також у свіжому виді. Ягоди містять вітамін З ( 100-200 мг%) , цукру (глюкозу й фруктозу 5-7%) , лимонну кислоту ( 1-2%) , небагато яблучної кислоти, дубильні речовини.

Брусниця – Vaccinium

Сімейство Вересковое – Ericaceae.

Чагарничок 2,5 – 25 див висотою. Листи шкірясті, вічнозелені (зимуючі) . Ягода червона. Цвіте в червні; плодоносить у серпні – вересні.

Виростає в соснових, модринових, темнохвойних і змішаних лісах, у високогірній і арктичній моховій тундрі. Ареал виду дуже великий, практично охоплює всю лісову зону Сибіру, далеко заходячи на північ у тундру.

Смачні ягоди брусниці здавна використовуються як коштовний харчовий продукт.

Використовують брусницю дуже широко: морс, з листів брусниці заварюють чай, з порошку брусниці роблять кисіль і сироп і т. д.

У ягодах утримуються скорочені цукри ( 6-8% сирої маси) , органічні кислоти (біля 2-х%) , дубильні речовини, невелика кількість вітаміну Р и С, каротин; у насіннях – жирне масло, що висихає (понад 20%) .

Запаси брусниці в Сибіру дуже великі. Під пологом лісу врожайність ягід коливається залежно від умов виростання від 0,1 до 10 ц/га й більше. На вирубках урожайність збільшується в 2-3 рази.

За один день можна зібрати 8-10 кг. Ягід, а при гарному врожаї – 15-20 кг.

Брусниця.

Лохина – Vaccinium uliginosum

Сімейство Вересковие – Ericaceae

Чагарничок 20 – 75 див. Висотою. Листи цельнокрайние, знизу сизі; гілки циліндричні.

Ягода синя, із сизуватим нальотом і зеленной м’якоттю, 10-12 мм довжиною. Цвіте із травня до початку червня; плодоносить наприкінці липня – вересні.

Росте у вологому й сирому хвойному й змішаному лісах, нерідко утворить суцільні зарості в полярно – арктичній, лісовій і високогірній зонах, на мохових болотах і кам’янистій тундрі.

Ягоди їстівні, мають приємний смак і вживаються в сирому виді й для готування варення, начинки пирогів.

По змісту вітаміну З ягоди лохини перевершують брусницю й наближаються до чорної смородини. У них утримується: цукру (до 8%) , каротин (близько 110%) , органічні кислоти, дубильні речовини.

Урожай ягід становить 100-500 кг/га, іноді – до 1300 кг/га. Перспектива для введення в культуру.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Дикоростучі харчові рослини