Діалог із власною совістю

ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ

Діалог із власною совістю

Совість: Чи добре відпочивається тобі, юначе, на березі річки 9 травня?

Я: А що? Маю право на відпочинок. Попереду іспити, а тут зібралися мої друзі.

До того ж тут дівчина, яка мені подобається. Сьогодні ж свято.

Совість: І я про свято. Як бути з обіцянкою, яку ти дав прадідові, що супроводжуватимеш його на зустріч фронтовиків?

Я: Ну обіцяв. Але ж він буде не один. Його відвезуть на машині мої батьки.

Зустріч відбудеться і без мене.

Совість: Тобі не цікаво?

Я: Сумніваюся,

що там почую щось нове. Та й історію я знаю добре.

Совість: Твоя історія з книжок та з кінофільмів, а тут, поруч з тобою – живе історія. Не пошкодуй, юначе. Життя таке швидкоплинне…

Я: От і я про швидкоплинність. Юність теж не вічна, і з друзями незабаром розлучимося. Хочеться мені і з дівчиною побути разом.

Як бачиш, маю вагомі причини.

Совість: Але ж ти обіцяв прадідові…

Я: Може, дід уже й сам забув про мою обіцянку? Коли тобі за вісімдесят…

Совість: А якщо не забув? Старість, можливо, і не дуже приваблива, але заслуговує на шанобливе ставлення з боку молодих. А твій прадід такий героїчний,

що соромно бути поруч з ним непорядним.

Він теж був юнаком, коли довелося вдягнути шинель, він теж мав друзів і кохану дівчину.

Я: Та ніхто не заперечує їхнього подвигу і мужності. І ми всі підемо, якщо треба буде захищати Батьківщину.

Совість: Юначе, ти не гарячкуй. У твоїй готовності ніхто не сумнівається. Спадковість у тебе хороша. Однак щоб піти з тобою у розвідку, треба ще подумати.

По суті ти сьогодні зрадив свого прадіда.

Я: Зрадив… Таке скажеш… Хіба це зрадив?

Показати мене своїм однополчанам – оце і вся моя роль на світі.

Совість: Прадід пишається тобою. Принаймні до сьогоднішнього дня пишався. А ця поїздка на центральну площу міста потрібна більш тобі, ніж старому фронтовикові.

Я: У чомусь ти і маєш рацію. Друзі можуть і зачекати. Дівчина зрозуміє, якщо і я їй подобаюся. А прадіда шкода.

Я й справді повівся з ним як зрадник. Чи пробачить він мені? А може…

Совість: Молодець, юначе, ще не все втрачено, якщо поквапишся, то встигнеш хоча б під кінець свята. Вперед, нащадку героїчного прадіда!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Діалог із власною совістю