У романі “Бур’ян” Андрієві Головку вдалося у відносно невеликому обсязі книги яскраво і правдиво відобразити становище селян у пореволюційний період нашої історії. Твір розповідає про переконання, вагання, роздуми самого автора і його героїв. Все, що відбувалося на селі в той час, Головко описує через призму власного відношення до реалій тогочасного життя. Майстерність автора, своєрідні художні засоби, що їх використовує Головко, допомагають нам зрозуміти той час і людей, які жили в ньому.
Головним героєм роману “Бур’ян”
Владу захопив Корній Матюха – бюрократ із партійним квитком, що на кожному кроці порушує закони. Він улаштував справжню диктатуру на селі. Давид Мотузка, що теж мав партквиток і був комуністом, не міг спокійно дивитись на те, що ідеали його революції, яку, як він гадав, робилося для народу, так грубо порушено. Він виступає у відкритий бій із зрадниками.
Зараз ми розуміємо, що таких, як Матюха, було
Головний герой роману вважав, що повинен захищати інтереси народу, і він таки їх захищав! Давид постає перед нами як людина чесна, смілива, з цілком сформованим характером.
Він свідомо йде проти Матюхи, свідомо готовий загинути заради ідей. І навіть коли приспішники Матюхи збираються вбити Мотузку, останній не здається. Мотузка захищає селян і намагається підняти їх до свого рівня свідомості, закликає їх до боротьби та праці. Зробити село кращим для Давида – не тільки поставити справжніх, чесних керівників.
Він хоче зробити село кращим, хоче, щоб селяни вийшли нарешті до світла з тої темряви, в якій перебували, хоче, щоб вони свідомо дрсягли хорошого рівня життя не збагаченням, а чесною працею. Та Давид усе ж таки лишився живий. І цим фактом Головко ще раз підтверджує думку про невмирущість духовного начала в людині, про те, що хороше, добре, вічне не зникає нікуди і померти не може. Романом “Бур’ян” Андрій Головко зробив вагомий внесок в українську літературу.
А образ Давида Мотузки як чесної, принципової, безкомпромісної людини залишився у галереї видатних літературних досягнень української прози 20-х – 30-х років нашого століття.