У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” письменник реалістично відтворив життя пореформеного села з усіма його суперечностями, правдиво створив образи селян того часу, їх характери, світогляд.
Серед жіночих образів повісті Мелашка посідає особливе місце. На тлі чудової природи письменник малює зустріч і ніжне кохання Лавріна і Мелашки. Саме в образі Мелашки розкрито найповніше риси характеру українки.
Мелашка вродлива, щедра й багата душею, вміє шанувати старших. Її портрет – це типовий портрет українки: “Дівчина
А ще Мелашка більш терпляча. Взагалі, я думаю, і сьогодні люди повинні бути терплячими і до часу, в якому живемо, і до людей, які поруч із нами. Тоді всім буде жити краще.
Мелашка не
Однак умови, в які повернулася Мелашка, роблять і її більш жорстокою і егоїстичною. Горда і “бриклива” Мотря не полюбила тихої спокійної Мелашки, можливо, тому, що, дивлячись на неї, бачила вади свого характеру й поведінки. Адже Мотря була розумна, моторна і працьовита жінка.
Отже, образ Мелашки – це улюблений жіночий образ письменника в повісті, наділений типовими рисами українки, яка живе на початку другої половини XIX століття.