Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Популярність Павла Михайловича Губенка була в народі неймовірна, але більше його знали як Остапа Вишню. Його також називали чародієм сміху.
Майстер гострого сміху у своїх творах висміював бюрократів, чваньків, п’яниць, винищувачів природи, підлабузників. Кожне слово, написане його рукою, несло у світ радість, випромінювало яскраве світло. Павло Михайлович завжди писав про свій рідний народ, про його звичаї, про українську
Синівською любов’ю Остап Вишня любив рідний народ, як сонце, як повітря.
Свою творчість Остап Вишня почав із політичних памфлетів і фейлетонів. Найбільше творів він присвятив життю села. Про українське революційне село гуморист написав 650 усмішок.
У своїх творах Остап Вишня відгукувався на щоденні проблеми суспільного життя в найрізноманітніших його виявах, він висміював відсталість окремих селян, безкультур’я, темноту, неуцтво, забобонність. Сатирик виставляє недоліки й хиби, що стоять на заваді будівництва
У творі “Усипка, утечка, усушка й утруска” жало сатири направлене проти розкрадачів державного майна, створеного працею чесних людей. Усипка, утечка, усушка й утруска – це чотири найулюбленіші слова на господарському фронті, чотири слова, і всі на “у”. Уркват називалося те слово.
Уркват – це прізвище англійського промисловця, фінансиста й мільйонера, який був власником гірничих підприємств – після Жовтня намагався отримати свої колишні володіння, але уряд йому нічого не віддав.
Гумореска “Зенітка” розпочинає другий період творчості Остапа Вишні. Письменник розкриває тему мужності і нескореності народу в роки Великої Вітчизняної війни. Остап Вишня показує, що усі радянські люди стали на захист Вітчизни.
У боротьбі з фашистськими загарбниками брали участь не тільки чоловіки, але й жінки, діти, діди.
Героєм гуморески “Зенітка” письменник вибрав старого діда Свирида, щоб показати, що з ворогом боровся увесь народ. Дід Свирид – мудрий, життєрадісний, винахідливий і дотепний. Людина мужня і скромна. Сміх викликають не тільки незвичайні ситуації, в які ставить Вишня свого героя, а й використання військової термінології. Дід Свирид – позитивний персонаж.
Через цей художній образ письменник розкриває вірність народу своїй Вітчизні. Наші люди готові в будь-яку хвилину відстояти свою волю і незалежність.
Визначне місце у творчості письменника займають “Мисливські усмішки”. Над ними Остап Вишня працював протягом багатьох років. У цих творах злилися воєдино дві грані творчого таланту митця – лірика і гумор.
Павло Михайлович ніколи не був мисливцем, але ходив на полювання з єдиною метою – помилуватися густими лісами, зеленими луками, запашними сінокосами, бездонно-чистими озерами. Письменник відтворює психологічний стан мисливця напередодні відкриття полювання.
Кожна рослина у Павла Михайловича одухотворена, наділена рисами і почуттями живої людини. У своїх усмішках Остап Вишня використовує уривки народних пісень, віршів. Письменник виражає щире захоплення природою. Він висміював тих мисливців, які безжалісно нищили природу рідних лісів. Але є герої – дбайливі, добродушні, веселі, розумні, кмітливі, до безтями закохані у свій рідний край люди, які полюбляють дотепне слово, знають багато веселих мисливських бувальщин.
Це щирі любителі і охоронці природи.
Остап Вишня – письменник-новатор, він збагатив жанрові різновиди памфлета, фейлетону, гуморески, нарису. Письменник створив в українській гумористично-сатиричній літературі образ позитивного героя. Вишня-художник у своїх усмішках застосовує гротеск і гіперболу. Остап Вишня прекрасно володіє народнорозмовною інтонацією, умінням органічно трансформувати народні дотепи, творчо використовувати прислів’я.
У своїй творчості гуморист поєднав новий зміст із глибоким національним колоритом.
Із “вишневого кореня” виросла ціла плеяда талановитих сатириків і гумористів: Олександр Ковінька, Степан Олійник, Дмитро Білоус, Павло Глазовий, Федір Маківчук… Гуморески Остапа Вишні читають не тільки в нашій країні, а й у Канаді, США, Бразилії, Аргентині, країнах Східної Європи.