Твір по повісті О. С. Пушкіна “Капітанська дочка”. Дія повесті “Капітанська дочка” відбувається під час повстання Омеляна Пугачова. Звичайно ж, штурм і падіння Білогірської міцності не мали вирішального історичного значення, однак про героїв повісти цілком можна говорити як про людей подвигу.
Сім’я комендант-білогірської міцності капітана Миронова дана автором через сприйняття Петра Гринева. Членів сім’ї всього троє: сам комендант, його дружина Василіса Єгорівна і їхня дочка Маша. Побут Миронових налагоджений протягом
Він простодушна й забавна літня людина, в обов’язок якого входить навчання солдатів премудростям стройової служби. Ще Іван Кузьмич Миронов уміє добре тримати нитки, коли дружина змотує їх у клубок. Дійсна господарка Білогірської міцності – Василіса Єгорівна Миронова. Вона тримає м’якосердого чоловіка під каблуком.
Василиса Єгорівна строга, до всіх справ підходить грунтовно. Вона хитромудра й цікава: так, наприклад, капитанша Миронова зуміла вивідати в чоловіка
Марья Іванівна Миронова – це “дівчина років вісімнадцяти, круглолиця, рум’яна, зі світло-русявими волоссям, гладко зачесаним за вуха”. По думці автора, Маша – “розсудлива й чутлива” дівчина. І от у мирне сімейство Миронових проникає звістка про смертельну небезпеку, що загрожує всім мешканцям місцевості. Характери членів сім’ї коменданта розкриваються тут з особливою силою.
Василіса Єгорівна, проявляючи сьогодення мужність, відмовляється залишити чоловіка й сховатися з дочкою в Оренбурзі. Іван Кузьмич, ця тиха й добра людина, носить гідно звання російського офіцера. Керуючи на чолі приреченого гарнізону, він наказує відстрілюваться від бунтівників з гармати, намагається підняти солдатів в атаку, нанести нехай слабкий, але удар по ворогу. Лишаючись крові, комендант відмовляється визнати самозванця імператором і з достоїнством приймає смерть, Василіса Єгорівна теж попадає на шибеницю, перед смертю називає Пугачова “випадним каторжником”.
Таким чином, честь і борг для чоловіка й жінки Миронових залишаються найвищими в житті поняттями. Пушкіна з любов’ю й жалем зображує своїх героїв – чистих, стародавнього укладу людей. Марія гідна дочка Івана Кузьмича й Василіси Єгорівни. Зовні соромлива й слабка, Маша проявляє силу характеру, відмовляючи Швабрину в його домаганнях.
Дівчина зберігає вірність своїй коханій людині – Гриньову. Машу лякає не смерть, а можливість насильства над нею з боку Щвабрина. І надалі дочку капітана Миронова проявляє себе тільки із кращої сторони. Коли Гринева заарештували по підозрі в зраді Батьківщині, Маша доходить до самої імператриці, – дуже складна по тим часам справа. Їй вдається відстояти свою любов: Катерина Велика милує Гринева.
Марію Миронову можна вважати втіленням усього кращого, що є в характері російської жінки.
Однієї з головних проблем повІстІ Пушкіна “Капітанська дочка” є відношення до боргу в різних його проявах. Дух високої порядності, властивий всім членам сім’ї Миронових, дозволив Іванові Кузьмичеві, Василісі Єгорівні й Маші при будь-яких обставинах залишатися чесними й гідними людьми, тобто повністю виконати свій Моральний борг.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)