Черкасенко Спиридон Феодосійович

Спиридон Феодосійович Черкасенко народився 24 грудня 1876 року в селянській родині у містечку Новий Буг на Херсонщині. Успішно закінчивши двокласну школу, хлопець навчався у Новобузькій вчительській семінарії. З 1895 року Черкасенко вчителював на Катеринославщині, згодом навчав шахтарських дітей на Донбасі.

Шкільне життя давало письменникові багатющий матеріал для написання творів. Мабуть, саме тому свій літературний шлях Черкасенко почав як дитячий письменник. Митець любив людей чесних, щирих, добрих. Саме такі герої його казок та оповідань.

Приміром, у казці “Орел і жайворонок” на запитання “Чому жайворони завжди веселі?” птахи впевнено відповідають: “…маємо степ, що годує нас, маємо небо і запашне повітря, щоб купатися в ньому: вся ця краса збуджує в душі нашій чудові пісні, й ми співаємо невгаваючи, бо серце наше чисте”.

Безперечно, в цих словах розкрито суто людський, а не пташиний погляд на красу й добро.

Після утворення УНР Черкасенкові запропонували укладати букварі й читанки для українських дітей. Для вивчення досягнень педагогіки та видавничої справи за кордоном Міністерство освіти УНР відрядило письменника до Відня,

де він працював у різних видавництвах, укладаючи книги рідною мовою. На жаль, УНР проіснувала недовго: владу в Україні захопили більшовики, що перешкодило митцеві повернутися у рідний край.

У 20-х роках Черкасенко жив і працював у мальовничому Ужгороді на Закарпатті, яке входило тоді до складу Чехо-Словаччини. В Ужгороді митець багато друкувався у місцевому журналі для дітей “Пчілка”, писав твори і для дорослих.

Згодом письменник оселився на околиці Праги, де й прожив до кінця життя. Спиридон Феодосійович сумував за рідною землею, виливаючи свою тугу у віршах:

О краю мій, моє кохання!

Лани широкі, гір шпилі!

О сльози Рідної Землі! –

Вас не забути до сконання!

Одержуючи вісті з рідної землі про голодомор, масові арешти і знищення інтелігенції, Черкасенко усвідомлював неможливість повернення на Батьківщину. В березні 1939 року угорсько-фашистські окупанти знищили Карпатську Україну. У боротьбі за українську державність загинув і син письменника Віктор.

Ця страшна звістка приголомшила батька, і невдовзі, 8 лютого 1940 року Спиридона Черкасенка не стало.

Творчий доробок митця складає понад тридцять книг. Це поезія, проза, драматургія. Чимало його віршів стали народними піснями.

Літературна спадщина письменника нині повертається на Батьківщину, щоб заслужено увійти в культурну скарбницю України. Більшість творів Черкасенка не втратили актуальності.

Я – вгорі, я – на дзвіниці!

Я – на варті,- стережу!

Серце маю я із криці,

Як ударю – розбуджу!

Так, письменник і зараз на варті як охоронець рідної землі, вірний син свого народу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Черкасенко Спиридон Феодосійович