Черепаха і дикі качки

На маленькому острівці посеред озера жили собі дикі качки, які приятелювали з черепахою. І було б усе гаразд, та одного дня поблизу озера об’явився мисливець. Помітили його качки – зрозуміли: добра не жди, то й вирішили тікати з озера. Стали прощатися з черепахою:

– Мусимо тікати звідси, люба сестричко. Життя нам дорожче Отже, прощавай, може, ніколи вже й не побачимося.

Стала благати їх черепаха:

– Візьміть і мене з собою, ненаглядні сестрички.

– Як же ми тебе візьмемо з собою? Адже ти літати не вмієш! здивувалися дикі качки.

Ой, придумайте що-небудь, тільки не лишайте мене тут саму І мені ж моє життя дороге.

Міркували, міркували подруги-качки та й знайшли-таки спосіб прихопити з собою черепаху. Підшукали міцну очеретину, сказали черепасі, щоб ухопилася за неї зубами, кінчики очеретини взяли свої ми дзьобами і злетіли обережно вгору.

Летять качки понад заростями очерету – тугаями, летять понад степом та пустелею, тримається черепаха, хоч і нелегко їм усім Але ж дружба є дружба. Та ось пролітають вони над якимось кишлаком. Побачили дітлахи, що гралися на околиці, незвичну картину в небі та й закричали:

– Дивіться, дивіться, качки стару калошу кудись понесли!

– Не калошу, а мене – черепаху! – роззявила рота обурена черепаха та й гепнулася в якусь калюжу.

А качки полетіли далі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Черепаха і дикі качки