“Був такий письменник…”

“БУВ ТАКИЙ ПИСЬМЕННИК…” Студзинский. Була в нас Росія – . велика держава!… Мышлаевский. Колишньої не буде, нова буде

М. Булгаков Михайло Опанасович Булгаков ставиться до тої групи письменників, творчість яких не в’яне з роками, а здобуває сучасне звучання. Його добутку пройшли перевірку часом і продовжують цікавити, дивувати й радувати всі нові покоління читачів. П’єса “Дні Турбиных”, здавалося б, про далекий від нас часу громадянської війни й мало повинна хвилювати сучасного читача

Але Михайло Опанасович піднімає

у своєму добутку вічні питання, що хвилюють людство протягом століть: любов і дружба, зрадництво й вірність боргу, цінність сімейного затишку й щиросердечного тепла, тому сказати, що п’єса “Дні Турбиных” про громадянську війну – значить судити про неї вузько, однобоко. У добутку дана широка картина подій на Україні взимку 1918-1919 років. Письменник зумів передати розгубленість військової верхівки білої армії й гетьмана, що кинули купку офіцерів і юнкерів проти величезної маси петлюрівців.

На цьому тлі яскраво й шляхетно виступає образ Олексія Турбіна, що сумели оцінити обстановку й взяти на себе

відповідальність за непросте рішення – відмовитися від безглуздої оборони Києва з “цим воїнством”.

ЧиНе тому гине полковник Турбін, що не має сил пережити катастрофи ідеалів?! Але він рятує сотні юних життів, які оцінять подвиг свого командира. Олексій Турбін не герой-одинак, його оточують друзі, що розділяють погляди полковника, що продовжують почате Олексієм справа – служіння батьківщині. Навіть максималіст Мышлаевский розуміє, що повернення до старого ні, він заявляє: “Я воюю з дев’ятсот чотирнадцятих років. За що?

За батьківщину?

А ця батьківщина, коли кинули мене на ганьбу?! И знову йти до цих світлостей?! Ну немає. Видали? Дуля!..

Ні, я, Віктор Мышлаевский, заявляю, що більше я із цими мерзотниками генералами справи не маю… Так, коли завгодно, я за болыневиков!..

Більшовики?.. Чудово! Дуже радий!” Віктор дозволяє собі такі різкі судження, тому що оточено однодумцями

Вони вірні пам’яті Олексія Турбіна. Особливу атмосферу домашнього комфорту й серцевої доброти створює Олена Тальберг – сестра Олексія й Николки. Вона охоронниця домівки, гарна, добра, ніжна. Дивлячись на неї, світлішають погляди навколишніх її чоловіків. Їх притягає затишний мир “за кремовими занавесями”, де їх завжди приймуть і приветят, нагодують і зігріють щиросердечним теплом

У п’єсі “Дні Турбиных” Булгаков зумів передати сум’яття часу громадянської війни й непорушність сімейних і дружніх відносин. Війни й революції рано або пізно закінчаться, а люди залишаться, намагаючись налагодити свій побут у нових умовах, спробують жити в злагоді із самими собою й навколишніми. “Добродії, чуєте? Це червоні йдуть!” Заслуга М. Булгакова полягає в тому,


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Був такий письменник…”