Бурлескно-реалістичні твори – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.)

Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (1778-1843 pp.)

Бурлескно-реалістичні твори

У творчому доробку Г. Ф. Квітки-Основ’яненка є вісім бурлескно-реалістичних творів, написаних українською мовою. Це оповідання: “Салдацький патрет” (1833 p.), “Мертвецький Великдень” (1834 р.), “От тобі і скарб” (1837 p.), повість “Конотопська відьма” (1837 р.) і невеличкі оповідання “Пархімове снідання” (1841 р.), “На пущання, як зав’язано” (1841 p.), “Купований розум” (1842 р.) і “Підбрехач” (1843 p.).

Бурлескно-реалістичні твори Г. Квітки-Основ’яненка за змістом і формою наближаються до фольклорних зразків прози та до бурлескної поезії першої половини XIX століття.

Найпопулярнішим у народі було оповідання “Салдацький патрет”, вперше надруковане 1833 року в альманасі “Утренняя звезда” у Харкові. Ідейний задум цього оповідання Квітка виклав в листі до редактора журналу “Современник” Плетньова у 1839 році: “Я написав “Марусю”, і коли переконували мене друкувати, то я, боячись цехових скалозубів, написав для них “Салдацький патрет”, щоб

захистити себе від їх глузувань і щоб вони зрозуміли, що шевцеві не можна тямити кравецької справи”. Тобто “Салдацький патрет” за своїм задумом є захистом на закидання про нездатність писати українською мовою глибокі серйозні твори.

Найкращим гумористично-сатиричним твором Квітки-Основ’яненка є повість “Конотопська відьма”. Цей твір виділяється не тільки обсягом, але й гостротою і соціальним змістом сатири, особливістю композиції та майстерністю творення образів. Автор, майстерно переплітаючи реалістичні картини з фантастикою, сатирично зображує життя й побут козацької старшини кінця XVIII століття.

В одному з листів до П. Плетньова Квітка повідомляє про купання відьом. На думку дослідника В. Гнатюка, такі розправи над людьми були зумовлені посухою та голодом. У відчаї люди влаштовували топлення відьом.

Якщо жінку підозрювали у відьомстві, то кидали її у воду: коли тримається на воді, не тоне, то вважали за відьму. За старовинними переконаннями вода не приймає до себе нечистого, бо освячена Божим хрещенням.

Повість – не тільки сатира на козацько-старшинницький устрій, а й твір, тісно пов’язаний з фольклором.

Талановитий письменник-гуморист Г. Квітка-Основ’яненко створив ряд високохудожніх сатирико-гумористичних повістей, висміявши в них окремі суспільні вади та негативні людські риси і цим саме зробив значний крок на шляху до критичного реалізму.

Гумористично-сатиристичні твори Г. Ф. Квітки-Основ’яненка, не зважаючи на фантастичні сюжети, були побудовані на мотивах соціальної нерівності, критики Побуту панів, сваволі судочинства, були близькими до народного життя і мали мудрого оповідача з народу. У цьому й полягав їх великий успіх у читача. ?


Бурлескно-реалістичні твори – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.)